Close

Ще не зареєстровані?Зареєструватися на сайті.

lock and key

Ввійти на сайт Львівської Духовної Семінарії

Account Login

Немає такої маленької ніжки, яка не могла б залишити СЛІД у цьому СВІТІ

Четвер, 28 Жовтень 2021 р. Б.

Вчора у стінах Львівської Духовної Семінарії брати-семінаристи мали можливість послухати с. Юстину Голубець, СНДМ, засновницю та голову організації Перинатального хоспісу – Слід Життя, член-кореспондент Папської академії “Pro Vita”, біоетик, медичний психолог в Обласному медико-генетичному центрі при ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», біолог‒генетик, викладачка Школи біоетики УКУ.

 

Сестра Юстина розповідала про дуже важливі та актуальні проблеми. А саме про необхідність інформування суспільства про перинатальні та пренатальні втрати. Сестра наголосила на важливості підтримки батьків, які під час вагітності зустрічаються з великими патологіями або вадами зачатої дитини. Церква повинна брати в цьому безпосередню участь, адже часто людям в таких ситуаціях важко знайти справжню підтримку, яка допомогла б прийняти правильне рішення. Сестра Юстина розповіла кілька життєвих ситуацій із її досвіду такої допомоги. 

Однією з таких є історія сім'ї, у якій мама була вагітна четвертою дитиною, проте на ранньому етапі вагітності було діагностовано великі паталогії у дитини. На здивування лікарів, мама відмовилася від переривання. Навіть уже під час пологів була пропозиція вбити цю дитину, але мама відкидала усі такі можливості. Дівчинка народилася і їй уділили тайну Хрещення та Миропомазання. Вона могла спілкуватися тільки доторком та стисканням одного пальчика, але коли через кілька днів відбулася зустріч матері з дитиною, то завдяки монітору помітили, що у дівчинки пришвидшується серцебиття, коли мама говорить. Це було ознакою того, що дитина чує маму. Це був момент знайомства,  але водночас і момент прощання, адже наступного дня дитина померла. Одного разу лікарка, яка на початку радила перервати цю вагітність, зустріла маму та запитала: "А скажіть чи це того вартувало? Ваша дитина прожила вісім днів,  ви її поховали, її немає. Ви могли абортувати дитину вже на пізньому терміні і поховати її." На це мама відповіла: "Те що ви мені кажете, я б могла зробити з песиком чи котиком, натомість - моя дитина народилася, ми її похрестили, вона має місце свого поховання, ми маємо святу дитину."

Окрім цього, своєю життєвою ситуацією поділилася одна сімейна пара, якій теж радили перервати вагітність через вади у дитини, але вони завдяки опіці та допомозі  сестри Юстини та Перинатального хоспісу - Слід Життя зробили правильний вибір.

Наприкінці зустрічі отець-доктор Ігор Бойко, ректор семінарії, подякував сестрі Юстині за велике служіння, яке вона звершує у цьому напрямку та наголосив на важливості її праці. Отець попросив нас кожного дня у своїх молитвах згадувати сестру та просити у Господа сили їй продовжувати з такою ж наснагою та оптимізмом допомагати сім'ям у їхніх ситуаціях, а також й самим докладати до цього зусиль.

Більше фотографій можна переглянути тут - фото.

Степан Головкевич,

Медіа-Центр ЛДС