Народ мій є, народ мій завжди буде!

Ці нестерпно болючі рани на тілі нашої держави та невимовний щем сердець кожного з нас, безпосередніх чи опосередкованих учасників цих трагічних подій, проникливо представили брати IV-го курсу.

Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих благодійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення (Мудр 3, 2-6).

Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та всіх полеглих у війні на сході України розпочалось вдень, молитвою панахиди, за участю всієї семінарійної спільноти. Відтак ввечері, опісля слів призадуми та хвилини мовчання, нашій увазі, братами IV-го курсу, було запропоновано перегляд документального фільму «Зима у вогні: Боротьба України за свободу». Зі слів звернених до нас насамкінець вечора-пам’яті о. Ігоря Бойка, ректора семінарії, його найбільше вразив момент у кінострічці, коли молодий хлопець телефонує до матері із осердя цього пекла – місця ненависті та смерті, зі словами на устах: «Я тебе люблю, мамо!». По-людськи це неможливо, зазначив о. Ігор, це можливо лише у Бога! Закарбував нашу сердечну скруху, виконанням спокійних мінорних творів, камерний оркестр «Парі Арт Мюзік», художній керівник Роман Багрій.

Ціна свободи нашого народу – це ціна крові невинно вбитих. Ціна нашого життя – це ціна смерті наших друзів, батьків, братів, сестер, знайомих, товаришів, або ж ніколи невідомих нам людей, котрі вирішили у своєму серці принести себе в жертву задля нас. Нас куплено превеликою ціною – ціною страсної смерті Єдинородного Сина Божого Ісуса Христа і усіх тих, хто в ім’я Любові кладе душу свою за друзів своїх (пор. Ів 15, 13). Не змарнуймо життя тих, хто довірив його у наші руки!

Більше фотографій можна переглянути тут – фото.