Про те як братчики взяли участь у “Сватанні на Гончарівці”… :)
Цього разу культурна програма завела нас на відому комедію Григорія Квітки-Основ’яненка, під простою та промовистою назвою: «Сватання на Гончарівці» …багатьом семінаристам цей досвід може знадобитися! 🙂
Окрім повчальної моралі вистава подарувала братчикам, та й всім присутнім, більше трьох годин сміху, жартів, пісень і танців. Не для реклами скажу, що дехто з братів залюбки переглянув цей мистецький твір другий, та навіть третій раз! Незважаючи на вік, стать, соціальний статус чи покликання, кожен знаходить у цьому дійстві щось рідне, близьке, українське!…
У підсумку варто сказати, що ми провели ще один теплий, родинний вечір, за що висловлюємо щиру подяку всім організаторам!
до слова…
«Казали люди, коли сватаєшся до дівки, то треба дивитися і на дівку, і на придане. Але ж воно по різному буває…
Може бути гарна дівка, а скринь нема. А як є скрині, то дівка якась не до ладу. А ще казали, що потрібно добре дивитись, бо любов, то – любов, а гарбузи на городі ще не перевелися.
Вродливі дівчата та мужні хлопці, запальні танці та співи, вир емоцій та почуттів.
«Сватання на Гончарівці» – це наш дух, наша традиція, наша історія!»
Олеся Галканова
керівник бюро
НАУД театр ім. М. Заньковецької