«Місія: Броди»

Кожен погодиться, що піст є чимось відмінним від буденного життя. Святий Йоан Золотоустий навчає: «Пошанування посту не полягає у тому, аби стримувати себе від поживи, але, щоб покинути грішні навички. Хто ж бо обмежує піст до стримання від страв, – знеславлює піст». Отож якщо ти постиш – вияви це своїми ділами! Запитуєш: «Якими?». Якщо бачиш вбогу людину – вияви до неї знак милосердя, але не зводь усе до матеріальної допомоги, адже це не є головним. Христос втішав потребуючих не «купою золота», а словом, котре легко переважувало будь-яке дочасне благо. Уподібнись до Христа, подаруй потребуючому усмішку, потіш його теплим словом турботи, дай відчути йому, що він не є тягарем для тебе та суспільства, але унікальним даром із власною гідністю. Саме такий піст є любий Богові, як сказано в книзі пророка Ісаї до кожного із нас.

Кожного року в часі Великого посту брати Львівської Духовної Семінарії Святого Духа активно беруть участь у акції «Місії задля місій», метою якої є спільно помолитися та зібрати кошти для проведення місійних поїздок до парафій УГКЦ, котрі знаходяться на теренах східної, південної, центральної та північної України.

Доволі цікавими і молитовно збагаченими виявилися вихідні у місті Броди. Брати із т. зв. «Місійною Хресною Дорогою» відвідали три парафії, а саме Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (парох о. Ярослав Царик), парафію Пресвятої Богородиці – Владичиці України (о. Богдан Вихор), а також парафію Собор Пресвятої Богородиці з престольним празником святої первомучениці Теклі (о. Іван Вихор). Варто зазначити, що безпосередніми організаторами та учасниками стали брати із різних єпархій нашої Української Греко-Католицької Церкви, а саме Іван та Андрій Вихори із Сокальсько-Жовківської єпархії, чесний диякон Михайло Глов’як, брати Павло Швед, Андрій Марій, Руслан Бліхарський та Олег Олійник із Стрийської єпархії, а також Олег Нестор та Роман Воловецький із Львівської Архиєпархії. Оскільки цей Ювілейний Рік присвячений Божому милосердю, то й значна частина розважань була побудована на роздумах про цю Божу властивість та навчала кожного присутнього, яким чином через власні діла свідчити про неї та відкриватися на дію Святого Духа, щоб стати знаряддями цього Божого милосердя та миру.

Насамкінець, від імені усієї семінарійної спільноти прагнемо висловити щирі слова подяки для педагогічного колективу та учнів гімназії ім. Івана Труша, котрі так численно (510 учнів) взяли участь у Хресній Дорозі, усім парафіянам та людям доброї волі, котрі не тільки виявили свою жертовність, а й молитовно єдналися у розважанні над Христовими муками. Таким чином, кожен із молільників став своєрідним місіонером Божого милосердя для місійних парафій, які в теперішній час потерпають не лише від браку фінансів, але й через переслідування та війну на Сході нашої держави.