Проща, що була подібна на казку!

26-28 лютого 2016 року Божого теренами Бойківщини пройшла проща «Ми пам’ятаємо гасло наших Героїв: MEA MORS – TEA VITA!», в рамках якої учасники здійснили сходження на відому гору Лопату, молилися в прекрасних дерев’яних церквах с.Кам’янка і м. Сколе, милувалися чудовими гірськими краєвидами і водоспадом, демонстрували творчі таланти під час літературно-пісенного заходу, вшановували борців за волю й незалежність України…Тішить серце те, що «історія» зберегла відповідні фото-відео матеріяли, а також відгуки прочан про ці три незабутні дні:

 

– Дуже рада, що змогла взяти участь в еко-патріотичній прощі. Хоч це була моя перша проща, вірю в те, що вона не буде останньою. Все дуже сподобалося, в тому числі те, що мала змогу побувати у нових місцях! Дуже дякую о. Івану та всім організаторам, що пробудили в мені патріотичний дух, любов до навколишнього середовища.
Ірина Влодик, 28.02.2016

– Проща вдалася дуже змістовною, багатогранною. Чудові гірські пейзажі, спів птахів, чарівний ліс, білий сніг – це все було як у казці! Зустріч з прочанами, нові знайомства приносять незабутні відчуття. Сходження на гору Лопату і важке, і водночас так приємне було долання цієї вершини. Пізнання місць, де боронили Україну наші Герої, їх вшанування, а також пам’ять про сучасних Захисників Вітчизни призводять до роздумів про їх геройські вчинки.

Дуже сподобався літературний вечір. Наші учасники дуже талановиті. Багато цікавого пізнав про О.Телігу та інших героїчних постатей України. Неймовірно гарними видалися відеороботи прочанина бр. Мирона. А святкове вбрання (українські вишиванки) молоді в часі літературно-пісенного вечора створило неперевершену атмосферу.
Залишився в захопленні від о. Івана, котрий проявив себе як дуже хороший духівник, комунікатор, співак і взагалі добра людина.
Дякую за організацію такої змістовної еко-патріотичної прощі.
Слава Ісусу Христу !
Віталій Дзюбій, 28.02.2016

– Природа, люди, сильні духом і з благими намірами, та час, проведений разом в християнській манері, можна виразити одним словом – «Супер»!!! Вкотре переконуюся, що проща – це можливість поєднатися з іншими через Христа і навпаки. Це чудово, красиво і надзвичайно потужно. Ти можеш розділити почуття і враження від побаченого з колегою по прощі, який радо вислухає, поділиться з тобою, та в разі необхідності охоче подасть руку підтримки. Це зумовлено тим, що прочани мають спільну мету, поєднуючись з Богом, природою, один з одним. А все, що розпочинаємо в Божому намірі, просто не може залишитися без уваги і не минає безплідно.
В часі прощі люди, які зовсім «чужі», стають справжньою «спільнотою».
Важливою особливістю еко-прощі є поєднання з природою, що безперечно є неймовірним і описати це словами дуже важко, оскільки переповнює справжній вир думок у голові. Це просто чарівно, казково…
Еко-патріотична проща це безумовно позитив, любов, єднання з Христом. Це неймовірно !!!
Дякую велике організаторам, прочанам, а найперше Богові за таку гарну ласку, яку зіслав на нас !!!
Христина Флейшер, 28.02.2016

– Я дуже радий, що Бог подарував мені можливість вже втретє бути прочанином еко-прощі. Приємно вражений молитвою в горах. Це поєднання допомагає наодинці залишитися з Богом.
Дякую всім прочанам за дружню компанію, за гарні враження. В особливій мірі дякую о.Іванові за його духовні настанови.
бр. Павло Бойко, 28.02.2016

– «Рабів до неба не пускають» !

Колись я зовсім не любила гори. Але тепер точно знаю, що завдяки гірським еко-прощам їх можна і потрібно «добровільно-примусово» полюбити )). Адже під час сходження на високу гору у снігу по коліна, маючи душевний якір і деякі фізичні людські немочі, такі як втому, можна швидко підкорити вершину і відчути чудесне полегшення на серці. Для цього важливою є присутність доброго духівника, за що дуже вдячна о. Івану Дулибі. Якби він не йшов позаду мене, не даючи права зупинитися, я б точно не піднялася)))
Ця проща вже 10-та чи 11-та на рахунку в мене і я не пригодую, коли останній раз так яскраво відчувала присутність і голос Святого Духа, Його промені, Його тепло і ласкавий дотик.
Природа захоплює, вражає, заворожує, манить і надихає на музичну творчість.
Пишучи це все зараз в «електричці», свідомо не хочу повертатися додому. Але сподіваюся, що прощаюся з горами і всіма тими мальовничими пейзажами, щоб знову повернутись J
ПОДЯКА Небесним Батькам, організаторам та учасникам ВЕЛИКА !!! ))
Ярина Білецька, 16:24 28.02.2016

– «Проща вдалась  на славу Божу, дякую усім хто спричинився до цього всього!)))
Потрапити на прощу мабуть не завжди легко, адже не раз у кожного з’являються певні перешкоди, спокуси……. Так і цього разу, у кожного прочанина свій досвід (як і звідкіля дізнався про еко-прощу), а про те, як потрапив на неї, то вже ціла історія:)
Попри це все, панувала дуже гарна атмосфера наших прочан, яка була наповнена дружнім, веселим та молитовним настроєм.
Підйом на вершину Лопати був непростий, ми всі доволі втомились, але це було того ВАРТЕ!!!
Ще довго в спогадах буде наш літературно-пісенний вечір, під час якого ми більше дізнались про героїв України та життя нашої славної Героїні Олени Теліги. Чого тільки вартий був музичний сюрприз хлопців…
Наступного дня, повертаючись назад у Сколе, ми роздивились усю красу матінки-природи, яку у попередній  день через пізню годину не розгледіли. По дорозі також мали змогу попити «живої» води та помилуватись водоспадом Кам’янка.
Протягом прощі неодноразово згадували наших  героїв, багато спілкувались, і звісно фундаментом завжди була молитва!
Ця проща додала мені наснаги далі працювати, жити. Дала перепочинок, душевну рівновагу.
Дякую всім за спільно проведений час!
Дивовижний час прощі минув, але спогади залишились назавжди.
Проща справді вдалась на славу Божу. Дякую за все!
Іванка Сідельник, 28.02.2016

– Проща була дивовижна, дуже мотивуюча, люди просто чудові, а краєвиди гір вражають своєю красою. Вершини, що здіймаються вище небес, а також чисте повітря, якого ох як не вистачає великому місту! А коли все це розмальоване білосніжними фарбами зими, починаючи від найменшої гілочки і закінчуючи ялинками/смереками, чиї гілки аж прогинаються від снігу, то це справді перехоплює подих. Не буду писати довгий твір на тему “як я провів літо”, скажу лиш те, що хто б ви не були не пошкодуєте якщо візьмете участь в еко-патріотичній прощі. На цих прощах збираються люди, котрі проявляють найкращі дуже хороші людські якості, що свідчать про любов до Бога і ближнього, а також до свого народу. Люблю усіх вас, цілую…
Володимир Сенишин 29.02.2016

– Слава Ісусу Христу)))
Надзвичайно тішусь, що була на еко-прощі!!! це неймовірно)))
Найперше така красива природа, Карпати, та безумовно щирі, відверті та повні позитиву прочани))
Просто СУПЕР)))
Я вражена всім,  це велика Божа благодать мати можливість бути разом у спільноті,  яка поєднується в Христі!!!
Величезне дякую всім організаторам, о. Івану та звісно всім прочанам, які стали новими друзями у Христі для мене!!!
Дяка Богу, що нас поєднав і дав такий великий дарунок)))))
Христина Флейшер, 29.02.2016

– 26-28 лютого 2016 року Божого. Еко-патріотична проща (м. Сколе, с. Кам’янка, г. Лопата)

… Насправді, словами важко описати всі ті емоції і враження, які я пережила на цій еко-патріотичній прощі, під час якої панувала особлива атмосфера, яка дозволила переосмислити своє життя і свій світогляд. Енергія гір, відсутність телефонного зв’язку та «інтернету» дозволяє тобі забути про всі твої життєві клопоти і присвятити час Богові. Упродовж усієї прощі я не раз згадувала уривок зі Святого Письма: «Господи, добре нам тут бути!».
Молитва і пісні під час сходження на гору Лопату і, незважаючи на всі перешкоди й труднощі, все-таки омріяне підкорення вершини. Тут я зустріла щирих і привітних людей. Коли в мене виникли труднощі з верхнім одягом, всі радо пропонували свою допомогу і переживали, щоб не замерзла =)
На літературному вечорі я дізналася багато нового про українських Героїв і святу нашого народу – Едігну. На завершення прощі нас чекав приємний сюрприз від організаторів – патріотична книжечка «Михайлик» (про подвиги 13-річного повстанця!). Прочитала її швидше, ніж ми приїхали до Львова. Вона дійсно проймає до глибини душі. Правду кажучи, весь цей період часу посмішка не сходила з мого обличчя. За це я дуже вдячна всім прочанам та окрема щира подяка – отцю-духівнику Івану за його веселий і позитивний настрій. Проща такого формату була першою в моєму житті, але я отримала такий заряд енергії і бадьорості, джерело духовної сили і поступу, що з нетерпінням чекатиму і з радістю відвідуватиму усі наступні прощі…
З найкращими побажаннями,
Марія Будзович, 29.02.2016»

– Еко-патріотична проща на гору Лопата була фантастичною!!!
Надзвичайні емоції переповнювали, коли ми проходили через зимовий ліс у вечірній час, що не завадило розгледіти невимовну красу, створену нашим Творцем. Особливою була в цей час молитва на вервиці з чудовими і водночас дуже актуальними розважаннями о.Івана, а також Ісусова молитва з якою ми успішно прийшли до села Кам’янка. Дуже приємно, що не зважаючи на пізній час, нас радо «прийняла» місцева школа.
По особливому пройшла і наша вечеря, під час якої ми й познайомились.
Наступний день почався зі спільної Св. Літургії, де всі бажаючі могли приступити до Св. Тайни Сповіді та Причастя.
Після дуже смачного і поживного сніданку ми вирушили підкорювати славну гору. Розпочали наше сходження з вервиці, щоб Пресвята Діва Марія нас провадила. Під час підйому захоплювала невимовна краса, яка оточувала усіх до самої вершини. Це був унікальний час, аби серед життєвої суєти зупинитись, підняти свою голову і побачити, який чудовий цей світ.
Дорога на гору не була легкою, але з молитвою на устах, в товаристві чудових людей та з Божою поміччю ми це зробили! Важко передати емоції, які огортали кожного з нас під час перебування на вершині гори. Це потрібно відчути і пережити кожному.
Особливою була й вечірня, яку ми спільно молилися.
Бе сумніву, що на все життя запам’ятається літературно-пісенний вечір “Не треба слів..!”, присвячений пам’яті Олени Теліги та героям, які віддали своє життя за нас та Україну. Під час цього вечора бажаючі читали поезію української поетеси та співали народні і повстанські пісні. Надзвичайно потішила нас цікавинка (яку придумали для дівчат наші хлопці) – заспівати вірші Олени Теліги, покладені на музику. Це було надзвичайно, за що ми від усього серця дякуємо! Не менш цікаво було почути від нашого брата Сергія розповідь про блаженну Едігну, пам’ять якої ми (й уся Католицька Церква) відзначали напередодні – 26-го лютого.
На завершення згаданого вище творчого заходу надзвичайно потішив нас брат Мирон, котрий зробив просто фантастичне відео про нашу прощу, а особливо – підкорення гори Лопата. Просто не має слів!
А наступного дня ми спільно взяли участь у Божественній Літургії. Опісля поснідали і вирушили в дорогу додому, під час якої милувалися неповторними краєвидами, смакували джерельну водичку, молилися вервичку та захоплювались чудовим водоспадом!.
Тому раджу кожному відчути і пережити «на живо» те, що ми відчули за цих прекрасних 3 дні!
Безмежно дякую Богові і Пресвятій Богородиці за цю прощу, за наших чудових  організаторів, які так мудро все продумали і втілили в життя, і за нашого духівника – о.Івана Дулибу, це унікальна і просто класна Людина!
З нетерпінням чекаю вже наступної прощі!!!
Галя Лемішко, 29.02.2016

– Слава Ісусу Христу!

Бог такий Прекрасний, що створив гори, особливо Лопату, і що вклав у серце організаторам прощі ідею відвідати це місце. Викликом став досить глибокий сніг, який відгортали, топтали і в який провалювалися ноги прочан 🙂 ​
Захоплюючись красою створеного світу, я подивляла і талант-служіння кожного з учасників – хтось вдало розпалював вогнище, хтось варив смачний узвар, хтось знімав відео, хтось готував стіл, читав вірші, розповідав важливу інформацію про мобільні телефони, співав Літургію, хтось давав поради як правильно підніматися на гору, хтось сповідав (о. Іван) і промовляв до серця про Милосердного Батька, хтось привіз смачний козячий сир – чудово це було! 
На горі Лопата ми вшанували пам’ять героїв, що там загинули в 1944 році, а вже ввечері слухали про життя поетеси та громадського діяча Олени Теліги та читали її вірші, співали пісні укладені на її тексти.  Це було цікаво і корисно. Під час вечора виникло дуже важливе питання для мене – Хто такий Герой у християнському і патріотичному контекстах. Саме в цей час війни потрібно мати відповідь на це питання, бо не просте воно… Дякую усім!
Уляна Рой 29.02.2016

– Слава Ісусу Христу!
На еко-прощі я вже третій раз і кожна з них залишає у моїй пам’яті незабутні і радісні моменти, які наповнюють моє життя. Я з нетерпінням кожний раз чекаю на нову прощу. Стільки вражень і емоцій, що навіть не знаю з чого почати, але мабуть, почну із самого початку.
Все почалося з вокзалу. Дуже приємно було зустріти багато знайомих і нових людей. Порівняно з іншими прощами нас було відносно небагато, але за ці три дні ми встигли стати справжньою прочанською сім’єю. Отож, ми прибули в Сколе, де найперше вирушили вшанувати пам’ять нашого героя «Небесної Сотні» Олега Ушневича та воїнів УПА. Наш духівник о. Іван виголосив промову, яка зворушила кожне українське серце. Мабуть усіх присутніх торкнув вислів «РАБІВ ДО РАЮ НЕ ПУСКАЮТЬ…». Після цього ми помандрували до села Кам’янка, де нас привітно зустріли і прийняли на нічліг. Другого дня ми піднялися на довгоочікувану гору Лопата. Шлях був непростим, але, зібравши останні сили, я таки вийшов на вершину гори і виявився переможцем. Чарівний краєвид заворожував кожного із нас. Спустившись з гори, ми мали дуже смачний обід, приготовлений на ватрі. У вечері нас чекав сюрприз…! Це була «родзинка» цієї прощі – літературний вечір, присвячений нашим героям та видатній українській  поетесі Олені Телізі. У родинному колі за смаколиками та узваром ми згадували про наших героїв: патріотичні пісні, вірші та біографії наших супроводжували нас упродовж вечора. В неділю, помолившись літургію, ми вирушили в Сколе, де відвідали найстарішу (на Львівщині) правлячу дерев’яну церкву свщмч. Пантелеймона і вирушили на вокзал. Рано чи пізно це мало статися… ми повернулися додому і це вже стало історією, історією кожного з нас. Тепер залишається жити незабутніми враженнями і чекати нової  прощі. Хочу всім висловити сердечну  подяку за гарно проведені вихідні. Дякую всім організаторам та духівнику прощі, котрий супроводжував нас молитвою. Я думаю, що цією прощею ми зуміли показати, що християнська  молодь вміє гарно і молитовно проводити час!
бр. Ігор Потерейко, 01.03.2016

 

Чомусь завершити хочеться словами великого українського філософа і християнина Григорія Сковороди: «Хвала ж Блаженному Богові за те, що зробив ПОТРІБНЕ неважким, а важке – НЕПОТРІБНИМ!» Немає найсолодшого і кращого для людини, як ЩАСТЯ..  … і немає нічого легшого за ЦЕ..».