8 ГРУДНЯ 2012 РОКУ БОЖОГО

Отже, мова йде про успадкування вічного життя. Святий Климент був четвертим єпископом у Римі. Коли Папа Климент управляв Христовою Церквою, дійшло до великого непорозуміння між християнами в Коринті. Тоді Папа написав відомого у Церкві листа до мешканців цього міста, завдяки якому він повернув між ними християнський мир, зміцнив їхню віру і пригадав їм науку святих апостолів.

Папу Климента заслали в Корсунь за ревну працю і великий вплив на імператорський двір. На засланні він навернув до Христової віри багатьох поган. За це його втопили у водах Чорного моря 99 року.

Мощі св. Климента Папи знайшли святі слов’янські апостоли Кирило і Методій, які були покладені у спорудженій церкві св. Климента в Корсуні, звідки їх забрав до Десятинної церкви у Києві св. Володимир Великий. Мощі св. Папи мученика спочивали більш як тисячу років на нашій землі аж до їхнього перенесення до римської церкви св. Климента Папи.

Церковний історик Євсевій називає св. Петра, патріарха олександрійського, славним учителем християнської релігії й великим єпископом, що визначався великою чеснотою й широкою освітою, а передусім знанням св. Письма. Олександрійським патріархом став трьохсотого року і управляв патріархатом дванадцять літ, з чого впродовж дев’ятьох років багато натерпівся в часі Діоклетіянового переслідування християн і його наступників. Він раз-у-раз молився, щоб Бог подав йому і його вірним потрібну в тих тяжких часах ласку й відвагу, та сердечне заохочував своїх духовних дітей, щоб щодня відрікалися власної волі і таким чином приготовлялися до смерті за Христа. Своєю чуйністю й дбайливістю він огортав усі церкви в Єгипті, Тебаїді й Лібії, де було чимало таких християн, що відступили були від Христової віри. Св. патріарх проголосив чотирнадцять приписів, як треба поводитися з тими відступниками, які бажають поєднатися з Богом та повернутися до св. Церкви. Цих канонів придержувалася згодом ціла Східна Церква.
Коли переслідування християн загострилося, патріарх Петро перейшов з Олександрії в безпечніше місце. У 311 році вояки несподівано ув’язнили його і без ніякого суду замучили. Св. Петра Олександрійського називали на християнськім Сході “печаттю й закінченням мучеництва”, бо він був останнім мучеником, який згинув в Олександрії з наказу державної влади.