6 ГРУДНЯ 2012 РОКУ БОЖОГО

Святий Амфілохій народився у побожній християнській родині й походив із Каппадокії у Малій Азії. В молодості мріяв стати адвокатом, однак, покинув світ і посвятив себе служінню Богові. Поселився в пустелі, де вирощував для свого прожитку городину й овочі.
У 374 році духовенство і вірні міста Іконіюм обрали його єпископом. Того ж року Амфілохій скликав Іконіюмський Синод, на якому було засуджено єретиків-македоніян, що заперечували божество третьої Особи Божої. Він написав окремий твір, у якому доступно висвітлив науку Церкви про Святого Духа. Амфілохій боровся також проти єресі аріян. Господь наділив вірного Божого слугу даром зцілення молитвою. Амфілохій був сердечним приятелем св. Василія Великого і св. Григорія Назіянського, який називав його єпископом без вад, ангелом і вісником правди. Амфілохій, якого називають Отцем Церкви IV ст., помер у 400 році.

Святитель Григорій, єпископ Акрагантійській, народився на острові Сіцілія, в селищі Преторія, недалеко від міста Акраганта. Хрещеним батьком немовляти Григорія при Хрещенні був єпископ Акрагантійській Патаміон. До десяти років хлопчик оволодів грамотою, умів читати, співати церковні співи. Духовне провідництво над ним було доручено архідиякону Донату. Святий Григорій прослужив при церкві в Акраганті 10 років.
Коли помер єпископ Акрагантійській, найстаріші клірики і імениті громадяни Акраганта прибули до Рима з проханням визначити наступника на їх катедру з тих кандидатів, які були представлені. Проте Папа призначив на єпископа святого Григорія.
Декілька років святитель Григорій мирно управляв врученою йому від Бога паствою, був захисником знедолених, мудрим проповідником, чудотворцем-цілителем. І в архієрейському сані святитель Григорій вів життя ченця-подвижника, ревно берігши чернечих обітниць. Оточений любов’ю вірних, управляв єпархією до своєї мирної кончини.