5 січня (23 грудня) 2012 року Божого

Під час переслідування християн римським Імператором Декієм погани ув'язнили Теодула, Сатурніна, Євпора, Евніміяна, Зотика, Клеомена, Агатона, Василіда і Евариста. Вони походили з різних міст Криту Після жахливих тортур їх привели на суд до столиці Гортині.

Коли вони відмовилися принести жертву поганському божкові Юпітерові, староста Деній наказав їх жорстоко мучити. Жорстокі муки тривали тридцять днів. Вірні Христові борці свою муку терпіли з радістю, а поганам говорили: "Ми готові швидше тисячу разів умерти, ніж стати ідолопоклонниками". Святі доводили, що "бог" Дій якому разом з його матір'ю Реєю та Ірою змушували їх поклонятись, був ще за людського життя розпусником і катом.

250 року усі вони прославили Бога мученицькою смертю. Відважним юнакам відрубали голови. Перед смертю вони молились, щоб Господь просвітив їх мучителів світлом істинної віри. "Прости, — казали, — Господи, рабам Твоїм і прийми пролиття крови нашої за нас, і за наших родичів, і друзів, і за всю вітчизну — хай визволяться від пітьми невідання, і чистими очима побачать благочестя, і Тебе пізнають — істинне Світло, о Царю Вічний" За переданням, юнаки навіть сперечались, хто піде першим під меч, а Теодул сказав, що "той серед них буде перший, хто останній зі всіх під меч дасть голову, коли-бо, инших всіх друзів своїх перед собою бачачи посічення і смерть, не забоїться анітрохи ані не виявить якоїсь скорботи чи лиця зміни, — тоді справді найдосконалішим виявиться подвижником і переможце" (З "Житія святих" Дмитра Туптала).

Мощі святих мучеників пізніше перенесли до Рима.

Вони, ставши перед катом, яких слів вільно не вимовили? Якої ж не показали мужности? І яку дорогу катувань не перейшли? Яких же мук не перемогли терпінням? Биті, мучені, по землі волочені, камінням биті, осміяні, зневажені, всіляку наругу протягом тридцяти днів терпіли.

("Житія святих" Дмитра Туптала)