4 січня (22 грудня) 2012 року Божого

Свята великомучениця Анастасія походила з відомої римської родини. Батько був поганином, а мати – таємною християнкою. Сама Анастасія була духовною ученицею св. Хризогона. Свята Анастасія була християнкою, однак вийшла заміж за поганина Публія. Постійно покликаючись на невиліковну хворобу, свята уникала порушення обітниці дівоцтва.

Великомучениця Анастасія прославляла Бога насамперед тим, що допомагала в’язням, котрі були арештовані за віру Христову. Вона часто, підкупивши охорону, йшла до темниці, омивала і перев’язувала рани в’язням-християнам, давала їм їжу. За це її дуже часто бив чоловік. Після його смерті побожна жінка повністю посвятила себе опіці над ними. Своїми добрими ділами Анастасія здобула собі ласку в Бога і любов у людей. Свята Анастасія була тією, яка додавала мужності мученицям Агапії, Хіонії та Ірині, а згодом поховала їхні тіла.

Під час переслідування християн у місті Сірміюм у Панонії Анастасію ув'язнили і жорстоко мучили. Згодом, свята Анастасія опинилась на волі і разом з Феодотією продовжувала служити в'язням. Незабаром свята Феодотія і три її сини були віддані на мученицьку смерть, Анастасію ж протягом 60 днів морили голодом у в'язниці. Їй з'являлась св. Феодотія і підтримувала її. Тоді ігемон Іллірії наказав втопити її разом із засудженими злочинцями, серед яких був і св. Євтіхіан.  Воїни відвезли корабель далеко від берега, і пересівши в інший човен, зробили в кораблі пробоїни. Судно стало занурюватися у воду, та в'язні побачили мученицю Феодотію, вела корабель до берега. 120 чоловік, вражені дивом, увірували в Христа — святі Анастасія і Євтіхіан хрестили їх.

Дізнавшись про те, що сталося, ігемон наказав страчувати усіх новохрещених. Святу Анастасію спалили 300 року.

Тіло святої залишилося неушкодженим, — поховала його благочестива християнка Аполлінарія.

Свята Анастасія є покровителькою всіх породіль, до неї моляться при пологах, особливо при важких.