31 (18) грудня 2012 року Божого

Святий мученик Севастіан народився в місті Нарбоні, що в Галлії (як стверджують інші джерела – в Мілані), а освіту отримав в Медіолані. При імператорах-співправителях Діоклетіані і Максиміані він займав посаду начальника придворної варти, користувався авторитетом і любов’ю у воїнів і придворних, бо був людиною хороброю, сповненою мудрості, правдивим в словах, справедливим в суді, розсудливим в пораді, вірним на службі і у всіх завданнях.

Будучи сам таємним християнином, святий багато допомагав братам по вірі. Загинув мученицькою смертю 287 року.

Його допитував особисто імператор Діоклетіан і, переконавшись в незворушності святого мученика, приказав відвести його за місто, прив’язати до дерева і розстріляти з луків. Жінка чиновника Кастула, Ірина, прийшла вночі, щоби поховати святого Севастіана, але знайшла його живим і принесла у свій дім. Згодом, він вилікувався від ран. Християни умовляли Севастіяна покинути Рим, але він відмовився. Підійшовши до язичницького храму, святий побачив імператорів, що йшли туди, і публічно звинуватив їх в безчесті. Діоклетіан наказав відвести святого мученика на іподром і стратити. Святого Севастіана вбили, а тіло його кинули в рів зі сміттям. Святий мученик уві сні явився християнці Лукині і повелів їй взяти тіло і поховати в катакомбах. Благочестива християнка з честю поховала тіло святого.

У IV ст. Папа Дамаз поставив на честь св. Севастіяна величну базиліку, а св. Папа Григорій Великий зібрав численні документальні свідчення про чуда за його посередництвом, в основному в припиненні жахливих пошестей у краї. Святий Севастан вважається покровителем спортсменів-лучників та захисником від мору.