3 грудня (20 листопада) 2012 року Божого

Святий Григорій Декаполіт походив з Малої Азії, жив у IX ст. Юнака не манили дочасні розкоші цього світу, тому він покинув батьківський дім і почав жити тільки для прослави Бога і спасіння душі. Згодом він прибув до Царгорода, де був ревним оборонцем пошанування святих образів. Там до нього приєдналися два побожні учні – св. Іван та св. Йосиф Піснеписець.
Невдовзі Григорій послав святого Йосифа до Рима повідомити Папу про терпіння християн, яких вони зазнавали через іконоборство. Однак дорогою св. Йосифа ув'язнили і тримали під вартою на Критському острові. Коли він вийшов на волю, то вже не застав Григорія живим. Мощі Григорія св. Йосиф поклав у новозбудованому монастирі у Царгороді.

Св. Прокл народився в Царгороді, був учнем св. Івана Золотоустого. Завдяки своїй побожності, він у юному віці був висвячений на церковного читця. Коли став священиком, то славився своїми добрими проповідями. Згодом він був висвячений на єпископа міста Кизика, куди одначе не міг виїхати, бо люди, котрі були проти залежності від Царгорода, не захотіли його прийняти.
У 431 році св. Прокла вибрали патріархом Царгородським. Вибір схвалив Папа Келестин І. Як патріарх, Прокл із усією силою обороняв правди Христової віри, але з єретиками поводився дуже лагідно, так як Христос з митарями й грішниками. Своє життя, сповнене духовної боротьби і самовідданої праці, закінчив св. патріарх Прокл 447 року.