27 лютого 2013 року Божого

Святий Кирило (в миру Костянтин) народився близько 827 року в місті Солунь (теперішні Салоніки – друге за розміром після Афін місто в Греції) у сім’ї воєначальника. У 12-літньому віці пережив смерть батька. З дитинства відзначався значними інтелектуальними здібностями, зокрема до вивчення іноземних мов. Навчався в училищі при імператорському дворі разом з сином тодішньої імператриці-вдови Теодори. Отриману там освіту можна порівняти з теперішньою університетською. Також Кирило дивував всіх своїми моральними чеснотами. Достатньо часу присвячував читанню Святого Письма та молитві. Згодом був призначений головним бібліотекарем храму Святої Софії в Константинополі та висвячений на священика. Тут святий викладав філософію, відзначився своєю мудрістю та мав великий авторитет серед своїх учнів. В 50-х рр. ІХ століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії, де роз’яснював основні засади християнської віри.

Близько 860 року Кирило разом зі своїм старшим братом  Методієм їздив з дипломатичною місією до хозарів. Вони пустилися в дорогу Чорним морем до Криму та прибули до Херсонесу, щоб вивчити хозарську мову. Тут святі віднайшли мощі святого Климента (бл. 30-97), папи Римського, який був засланий у вигнання за Христову віру імператором Траяном (98-117). Прибувши до хозарів, святі брати навчали їх правд християнської віри. Переконаний проповіддю святого Кирила князь хозарів і з ним весь народ прийняли християнство. Вдячний князь хотів нагородити проповідників багатими дарами, але вони відмовилися від цього і просили князя відпустити з ними на батьківщину всіх грецьких полонених. Святий Кирилo повернувся до Константинополя з 200-ма греками звільненими з полону.

У 862 році почалася головна справа святих братів. На прохання моравського князя Ростислава імператор відправив їх до Моравії для проповіді християнства на слов'янській мові. Святі Кирил і Мефодій склали слов'янський алфавіт, яким могли послуговуватися для місіонерської праці, і переклали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол, Псалтир і багато Богослужбових книг. Також вони вели Богослужіння на слов'янській мові. Потім святі брати були викликані до Риму на запрошення Римського папи, де папа Адріан ІІ зустрів їх з великою честю, бо вони принесли туди мощі священномученика Климента, папи Римського. Святий Кирило невдовзі захворів і, прийнявши схиму, помер 14 лютого 869 року.

Перед смертю він заповідав своєму братові продовжити поширення християнства серед слов'ян. Похований святий Кирило в римській церкві святого Климента, де спочивають мощі цього священномученика, принесені до Італії з Херсонеса словенськими вчителями.

БОГОСЛУЖБОВИЙ УСТАВ

На вечірні

1.  Катизма „Блажен муж” (за уставом – тільки 1-й антифон).

2.  На „Господи, взиваю я” стихир – 6, всі святому. Слава: святому, І нині: 1-й богородичний біжучого голосу, з огляду на його віддання. Прокімен дня часослова і три читання святому.

3.  Стиховня ціла святому, зі своїми приспівами. До наславника святого добирається богородичний з недільної стиховні за голосом наславника.

4.  На кінці: тропар святого, Слава, і нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого.

5.  Відпуст великий з поминанням тільки служби святого, а дня – ніколи, тому що в цьому випадку служба октоїха не береться.

На утрені

1.  На „Бог Господь”: тропар святому двічі, Слава, і нині: богородичний з недільних, за голосом тропаря святого.

2.  Катизм – дві чергових з сідальними святого, також катизма 19-а, тобто полієлей з величаннями і пополієлейний сідальний святого.

3.  Степенна 4-го голосу, перший антифон.

4. Прокімен, євангелія і стихира святому.

5.  Канонів два: 1-й – Богородиці, один з двох звичайних („Немокрими ногами”, голос 2-й недільної утрені, або „Море перейшовши”, голос 8-й повечір’я у вівторок) з ірмосом на 6, потім святому один або два канони на 8.

Катавасія чергова по кожній пісні. По 3-ій пісні – сідальний святого, по 6-ій – кондак-ікос святого, по 9-ій – світильний святого.

6.  Хвалитні стихири – 4 святому, Слава: його наславник, І нині: богородичний, що по наславнику святого.

7. По великому славослов’ї з трисвятим – тропар святому, Слава, і нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого.

8. Відпуст великий, як на вечірні.

 На всіх часах: тропар і кондак святого.

На Літургії

 Всі змінні частини – святому. Апостол і євангелія спочатку – дня: Ап. – 2 Пт. 68 зач.; 3, 1-18. Єв. – Мр. 61 зач.; 13, 24-31., потім – святому: Ап. – до Євр. 7, 26-8,2 . Єв. – Йо. 10, 9-16.