14 (1) жовтня 2012 року Божого

Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо покров Твій святий,

бо Тебе бачив святий Андрій у церкві, як за нас Ти Христу молилася.

(Величання свята)

У910 році, при імператорі Левові Мудрому (імператор Візантії з 886 по 912 роки) Візантійська імперія вела війну з сарацинами-мусульманами й Константинополю загрожувала небезпека.

У недільний день, 14 жовтня, під час всеношної, коли «Влахернский храм» був переповнений тими, що моляться, святий Андрій, Христа ради юродивий (Андрій, що споглядав це диво, був слов'янином, у молодості потрапив до полону й був проданий у Константинополі в рабство місцевому жителю Феогностові), о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив що йде по повітрю Пресвята Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами і сонмом святих. Богородицю супроводжували Іван Хреститель та Іван Богослов.

Димитрій Ростовський повідомляє такі подробиці про чудесне явлення:

• „Коли св. Андрій з Єпіфанієм споглядали це чудове бачення, Богоматір молилася довгий час, обливаючи сльозами Свою Боговиднеє й Пречистеє обличчя. Закінчивши тут молитву, підійшла до престолу, молилася й тут за стоявший нарід. Після закінчення молитви, зняла з Себе сяюче на зразок блискавки — велике й страшне покривало, яке носила на Пречистім чолі Своїм, й, тримаючи його з великою урочистістю Своїми Пречистими руками, розпростерла над усім стоявшим народом. Здивовані ці мужі досить довгий час дивилися на це розпростерте над народом покривало, та сяючу на зразок блискавки «славу Господню». Й доки була там Пресвята Богородиця, видно було покривало; а коли відійшла Вона, зробилося й воно невидиме. Але взявши його з собою, Вона залишила благодать бувшим там“.

 Димитрій Ростовський, «Житія святих» (1 жовтня, Слово на Покров Пресвятої Богородиці).

ДУХ БОГОСЛУЖЕННЯ ПРАЗНИКА

Богослуження цього празника віддзеркалюють глибоку і давню віру Східної Церкви й нашого народу в заступництво й опіку Пресвятої Богоматері. На стихирах малої вечірні Церква закликає всіх вірних свят­кувати празник Покрову: "Прийдіть, всі любителі празника, і про­славмо чесний покров Божої Матері. Вона бо до Сина благально руки простерла, а її святим покровом увесь світ покритий. Тому устами й серцем, піснями і співами духовними, з усіма, що при­бігають, празнуймо світло".

У стихирах вечірні й утрені, у тропарі й каноні свята Церква виливає і оспівує свою дитинну любов, беззастережне довір'я в її могутню опіку і швидку допомогу, її значення в нашому спасенні та превелике материнське милосердя. "Богородице чиста, — співа­ємо в першій стихирі великої вечірні, — ти велике заступництво для печальних. Ти скора помічниця, спасення й укріплення світу. Ти глибина милости, джерело Божої мудрости, для світу покров. Величаймо, вірні, і славімо невимовно її світлий омофор. Благодат­на, радуйся з Тобою Господь, що подає світові велику милість". У сідальних по третій пісні канона сказано: "Ревна й непобідна Заступнице, уповання певне й бездоганне, стіно, покрове і приста­новище прибігаючих до Тебе, Приснодіво чиста, моли з ангелами Твого Сина й Бога, дати світові мир і спасення і велику милість".

Тропар дев'ятої пісні канона славить її привілей зціляти недуги душі й тіла та вибавляти від усіх бід: "Ти приняла від Бога дар, щоб, як Божа Мати, зціляти недуги всіх християн і від бід вибав­ляти і гріхи прощати і з неволі та від усякої нужди спасати. Тож і нами не погорди, Госпоже, бо ти знаєш, чого потребуємо: здоров-ля для тіла і спасення для душі".

о. Катрій Юліян, ЧСВВ, Пізнай свій обряд. Свічадо, 2004

УСТАВ

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. Катизма 1-а („Блажен муж”), за уставом – всі три антифони, за сьогоднішнім нашим звичаєм – тільки вибрані стихи.

2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир, а саме: недільних октоїха 2-го голосу – 4, що на першому місці, також свята – 6, Слава, і нині: свята.

3. Великий недільний прокімен „Господь царює”.

4. Три читання свята.

5. На литії всі стихири – свята.

6. На стиховні: стихири недільні, Слава, і нині: свята.

7. На благословенні хлібів: тропар свята тричі.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ

1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: свята.

2. Катизм дві чергових з недільними сідальними і з їхніми богородичними, також полієлей з величанням, „Ангельський хор” й іпакой голосу. Всі три сідальних свята, тобто: 1-й сідальний раз, 2-й сідальний раз, тоді Слава, і нині: 3-й сідальний, якщо він подвійний, то буде Слава: перший, І нині: другий.

3. Степенна чергового голосу, прокімен і Євангеліє (Лк. 1: 39-49, 56, зач. 4) – свята, опісля – „Воскресіння Христове”; пс. 50 та стихира свята.

4. Канонів 3 на 14, тобто: недільний з октоїха, з ірмосом на 4, богородичний з октоїха, без ірмоса, на 2 й канон свята, без ірмоса, на 8. Катавасія чергова «Відкрию уста мої» по кожній пісні. По 3-ій пісні – недільний кондак-ікос і сідальний свята; по 6-ій – кондак-ікос свята, по 9-ій – світильний недільний черговий – 8-ий, тоді Слава, і нині: свята. На 9-ій пісні – „Чеснішу”.

5. Хвалитних стихир – 8, тобто: 4 недільні й 4 свята з двома святковими приспівами; Слава: свята, І нині: „Пре-благословенна”.

6. По великому славослов’ї з трисвятим – тропар недільний «Вос крес із гробу».

7. Відпуст великий з поминанням недільним і свята.

8. Слава, і нині: стихира євангельська.

НА ЛІТУРГІЇ

 По Вході тропар недільний і свята, Слава: кондак недільний, І нині: кондак свята.

Прокимни голосу і свята.

Апостол: зачало 194  Кор. 11,31-12,9. і зач.320 Євр. 9, 1-7.

Євангеліє від Луки, зачала 26-е (6,31-36) і 54-е (10, 38-42; 11, 27-28).

Причасний недільний: Хваліте Господа і свята.