19 (6) квітня 2013 року Божого

 

Святий Євтихій народився 512 року у Фрігії. Після навчання у Царгороді його висвятили 542 року на священика. Після цього Євтихій вступив до монастиря і невдовзі його було обрано архимандритом монастирів Амасійської митрополії в Понті. Він брав участь у V Вселенському Соборі, який скликав у Царгороді імператор Юстиніан.

Посівши патріарший престол після смерті св. патріарха Мини, Євтихій мужньо протистояв єресі монофізитів. За це патріарха засудили на заслання, а згодом замкнули в монастирі, де він перебував 12 літ. Там наділив його Бог даром пророцтва й творення чудес. У 577 році Євтихій, якого щиро вітав вірний народ, повернувся із заслання. Спочив у Бозі в Томину неділю 582 року.

 

Святі рівноапостольні учителі слов’янські брати Кирило і Методій походили із знатної і благочестивої сім’ї, що жила в грецькому місті Солуні. Святий Методій був старшим з семи братів, святий Костянтин (Кирило – його чернече ім’я) – наймолодшим. Святий Методій був спочатку військовим та був правителем в одному з слов’янських князівств, які перебували під владою візантійської імперії, мабуть, болгарському, що дало йому можливість навчитися слов’янської мови. Пробувши там близько 10 років, святий Методій прийняв потім чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп.

Після смерті святого Кирила Папа Римський, задовільняючи прохання слов’янського князя Коцела, послав святого Методія в Паннонію, висвятивши його на архієпископа Моравії і Паннонії, на стародавній престол святого апостола Андроніка. У Паннонії святий Методій разом зі своїми учнями продовжував поширювати Богослужіння, писемність і книги слов’янською мовою. В останні роки свого життя святитель Методій з допомогою двох учнів-священиків переклав слов’янською мовою увесь Старий Завіт, окрім Маккавейських книг, а також Номоканон (Правила святих Отців) і Патерик.

Передчуваючи наближення смерті, святий Методій вказав на одного з своїх учнів – Горазда як на гідного собі наступника. Святитель передбачив день своєї смерті і помер 6 квітня 885 року у віці близько 60 років. Він був похоронений в соборній церкві Велеграда.

 

УСТАВ БОГОСЛУЖІНЬ

Літургія Передосвячених Дарів: катизма 12. На “Господи, взиваю” 10 стихир: 6 Тріоді і  св., Сл.: св., І нині: богородичний. Прокімен Тріоді: “Возносіть Господа Бога нашого”, читання: Бт. 18, 20-33; другий прокімен: “Воскликніте Господеві”, читання: Прип. 16, 17-33; 17, 1-17. Далі – за чином Літургія Передосвячених Дарів.

Якщо служимо звичайну вечірню: катизма 12. На “Господи, взиваю” 6 стихир: 3 Тріоді і 3 св., Сл.: св., І нині: богородичний. Прокімен Тріоді: “Возносіть Господа Бога нашого”, читання: Бт. 18, 20-33; другий прокімен: “Воскликніте Господеві”, читання: Прип. 16, 17-33; 17, 1-17.Стиховня Тріоді (самогласний дня двічі, мученичний і богородичний). По «Отче наш» – все за посним уставом.

Утреня: замість “Бог Господь” співаємо “Алилуя” і троїчні тропарі 4-го гласу. Катизми 3; сідальні: 1-й – Октоїха, 2-й і 3-й – Тріоді. Пс. 50 і канон. На 5-ій, 8-ій, та 9-ій – канон св. та два Тріоді. На інших – тільки канон св. Катавасія – ірмос останнього канону. По 3-ій – сідал. прп., по 6-ій – конд.-ікос св. По 9-ій – “Достойно” і по єктенії – світильний гласу. Перед малим славослов’ям ієрей виголошує: “Тобі належить слава” а відтак «Слава Тобі, що світло нам показав». Стиховня Тріоді. “Добре воно” (2), по “Отче наш”: тропар “Стоячи у храмі”; відтак “Господи, помилуй” (40) і по останньому поклоні одразу “Прийдіте, поклонімся” тричі й 1-й час.

Часи: все за пісним уставом святої Чотиридесятниці.