13 жовтня (30 вересня) 2012 року Божого

Священномученик Григорій народився у 257 році. Він походив з роду парфянських царів Арсакидів. Батько святителя Григорія, Анакій, домагаючись вірменського престолу, вбив свого родича, царя Курсара, за що весь рід царя Анакія був знищений. Григорія врятував якийсь родич: він вивіз немовля з Вірменії до Кесарії Кападокійської і виховав у християнській вірі. Змужнівши, Григорій одружився, мав двох синів, але незабаром овдовів. Синів, Григорій виховав у благочесті. Один з них – Орфан, згодом став священиком, а другий – Аростан прийняв чернецтво і віддалився у пустелю.

Тим часом імператор Діоклетіан, поставив на царський престол Тіридата, саме від нього святий Григорій терпів багато переслідувань і мук за сповідування християнства. Під час, коли святий Григорій терпів муки, благочестива жінка живила його хлібом, таємно опускаючи його в рів. Святий Ангел, сходив до мученика, підбадьорював його і зміцнював дух. Так минуло 14 років. За цей час цар Тіридат здійснив ще один злочин: він замучив святу діву Рипсиму, ігуменю місцевого монастиря та всіх монахинь цього ж монастиря.

Після таких подій, Божий гнів покарав царя Тіридата, а також тих воїнів, що брали участь у катуваннях святих дів. Одержимі бісами, вони уподібнилися диким вепрам, носилися по лісах, розривали на собі одяг і гризли власне тіло. Після деякого часу сестрі Тіридата, було сповіщено у сні: “Якщо не звільнять святого Григорія, цар Тіридат не був вилікуваний”. Тоді царські слуги пішли до в’язниці і вивели святого мученика оброслого, почорнілого і дуже висохлого. Але як і раніше він був твердий духом.

Святий наказав зібрати останки закатованих дів; з честю їх поховали, а на місці поховання побудували церкву. У цю церкву святий Григорій привів біснуватого царя і велів йому молитися до святих мучениць. Тіридат зцілився, покаявшись у своїх злочинах проти Бога, і прийняв з усім своїм домом Святе Хрещення. Наслідуючи приклад царя, хрестився і весь вірменський народ. Стараннями, святого Григорія у 301 році був споруджений собор Зішестя Святого Духа. У 305 році святитель Григорій попрямував до Кесарії Каппадокійської і там був висвячений на єпископа Вірменії. За свою апостольську працю він отримав найменування —Просвітителя Вірменії. Святитель Григорій навернув до Христа також багатьох людей із сусідніх країн – Персії та Ассирії. Зорганізувавши Вірменську Церкву, святитель Григорій поставив на єпископське служіння свого сина, Аростана-пустельника, а сам віддалився у пустелю. Святитель Аростан в 325 році був учасником I Вселенського Собору, який засудив єресь Арія. Святитель Григорій, віддалившись в пустелю, преставився в 335 році.

Святі останки  нині зберігаються в Ечміадзинському соборі. За традицією, щороку під час мироваріння Католикос-Патріарх усіх вірмен благословляє миро правицею праведника.