1 січня (19 грудня) 2012 року Божого

Мученик Боніфатій жив у Римі в час переслідування християн. Був слугою в багатої жінки Агапіди, з якою разом вів розпусне і грішне життя. Проте, незважаючи на це, обидва по-своєму любили і Бога, чинили милостиню. Прагнули навернутись і, примирившись із Богом, почати краще життя. Тому одного разу Агапіда послала Боніфатія, щоб той купив мощі одного з мучеників для церкви, яку хотіла побудувати, щоб молитвами мученика-покровителя сподобитися кращого життя. Перед відходом слуга пожартував, що якщо не знайде мощей мученика, то вона отримає його тіло, за Христа замучене.

В місті Тарсі, що в Киликії, Боніфатій був вражений сценою катувань християн. Тому сам привселюдно засвідчив свою віру в Христа, за що був відданий на муки. Перед місцевим суддею та мешканцями святий показав велику стійкість, а чудами та своєю непохитністю навернув багатьох тарсян. Йому не зашкодило випите розтоплене олово, а казан смоли охолодив ангел. Крім того, Боніфатій відповідав на богохульства судді проти Розп'ятого Христа і сам сміявся з поганських богів. Суддя наказав відрубати святому Боніфатію голову. З рани святого потекла кров і молоко, після чого знову навернуись 550 поган.

Пророцтво, сказане при відході з дому, здійснилося. Його тіло знайшли друзі, які спершу вважали, що той затримався десь на розпусті, а згодом шкодували про такі думки. Каючись, вони відвезли з почестями тіло і голову Боніфатія додому. Попереджена ангелом, вражена подвигом святого Боніфатія, Агапіда поставила церкву, у якій заклали його мощі, тоді роздала своє майно бідним і решту життя провела в покаянні та молитвах. Через 15 років Агапіда померла і була похована поряд із святим Боніфатієм.

Так ця двійця, чудесно змінивши попереднє своє життя, добрий кінець здобула. Один кров'ю омив гріхи свої і вінця мученицького сподобився, друга ж сльозами і суворим життям очистилася від скверни своєї і стала оправданою і непорочною перед Господом нашим Ісусом Христом, Йому ж слава навіки. Амінь

("Житія святих" Григорія Туптала)