Бр. Орест Апостолюк: «Голодного нагодувати – це головне діло милосердя!»

Пригадуємо  Ісуса Христа, який під час Свого перебування на землі, виліковував недужих, зціляв фізично і духовно, дарував любов.

Приклад Христа є зразком для кожного християнина, планом, як виявляти милосердя до свого ближнього.

Не так давно у Львівській духовній семінарії Святого Духа УГКЦ з’явилась ініціатива «Не викидай – поділися». Про саму ініціативу і те, як здійснювати діла добра, бути милосердним, говоримо із братом Орестом Апостолюком, головою екологічної секції Братства «Введення в Храм Пресвятої Богородиці», яке діє в Львівській Духовній Семінарії Святого Духа УГКЦ.

  • Оресте, розкажи, чому, власне, ти вирішив займатися екологією?

Кожна людина має від Бога таланти, задані їй від народження.  Також людина зростає, формується і виховується в певних умовах,  в певній сім’ї. І все це формує її, плекає цінності і вподобання. Кожна людина має те, що їй подобається.

Я зрозумів, що мені подобається бережне ставлення до ресурсів, чим я і займаюся. Це опіка над нашим навколишнім середовищем, яке дане нам Богом.

 Я цим зацікавився ще з дитинства.

  • Чому ти започаткував акцію, екоініціативу «Не викидай – поділися»?

Я почав думати про це ще на першому курсі навчання в семінарії, коли замислився над тим, чим я живу.  Ідея  «Не викидай – поділися» виникла тоді, коли я побачив, що їжа приготовлена для семінарійної спільноти залишалася після спільної трапези. Щоб її не викидати,  мені майнула ідея, думка, яка  спонукала до питання: «А що робити з їжою?». Ідея збирати і давати тому, хто не має. Ця акція – має  екологічний вимір. Їжа для людини! Голодного нагодувати – це діло милосердя.

  • Хто надихає тебе у цій справі?

Я читаю різні екологічні ідеї в Інтернеті – вони креативні.  Багато хто робить чимало доброго за допомогою простих речей. Це стало поштовхом втілити цю ідею.

  • Чому для тебе важливе соціальне служіння?

Соціальне служіння….На мою думку, людина, яка має щось в надлишку,  може поділитися з тим, хто цього не має.  Таким чином створюється баланс. Той, хто має, творить діло милосердя, а той, хто приймає, насичується фізично і духовно, адже отримує окрім їжі – Любов.

  • Які люди найчастіше приходять поїсти?

Ті, що приходять поїсти це 5-10 %  безпритульних,  інші це –  малозабезпечені люди, пенсіонери і ті і інші. Хоч приходять люди, які користуються нашою добротою.

  • Хто може долучитися до такої ініціативи?

Долучитися може кожен. Нам потрібна допомога. Кожен може прийти і роздати їжу. Хто хоче може долучитися  матеріально, адже ми окрім їжі, що приносимо з семінарії, докуповуємо ще якісь  продукти, аби отримати повноцінні порції.

  • Чи під час цієї ініціативи ви говорите з людьми про Бога? Чи катехизуєте їх?

Коли роздаємо їжу, читаємо Святе Письмо. Ми віримо, що під час читання Святого Письма люди змінюються, адже Слово Боже дієве. Люди дивуються, що ми їх приймаємо, любимо і розуміємо . Хтось приходить, аби поговорити і ми їх вислуховуємо.

Мені подобається ця праця, адже ми можемо послужити Богу, послужити людям. Це поклик серця. Цим я служу.

Підготував брат Володимир Іванів, семінарист Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ

Світлини – з Фейсбук-сторінки брата Ореста Апостолюка

Схожі записи