«Щоб усі були одно…» (Ів. 17, 21)

Другий день реколекцій розпочався з молитви Утрені та І Часу. Перша наука цього дня була присвячена темі життя в спільноті.
Владика Максим зазначив, що мати взаємостосунки з ближніми є нашою природною потребою, закладеною Богом. «Христос кличе нас до єдності з іншими». Бути поряд з іншими буває важко, адже це означає приймати їх дії, думки, помилки, проте через ці стосунки ми маємо можливість пізнавати самих себе й починати розуміти Бога та його любов до людей. У любові батьків до дітей ми можемо бачити любов Бога, яка є ще безмежнішою. «Просімо у Бога ласки помічати людей і вчитися їх любити так, як їх любить Бог, і в цій любові зростати».

Наступна наука була наповнена роздумами про сенс нашого служіння. За приклад доброго служіння реколектант взяв слова Ісуса про Доброго Пастиря. Владика Максим висловив кілька тез про те, що означає бути добрим пастирем:

• розуміти, що це велика відповідальність;
• усвідомлювати, що це співвідповідальність, адже ти не сам у цьому служінні, а є знаряддям Бога;
• розуміти, що твоє життя для когось має сенс;
• розуміти, що кожна людина є цінною для Бога;
• усвідомити самого себе – лише так можна почати розуміти інших;
• супроводжувати, дарувати світогляд та можливість зростати.
  Також владика поділився цінним досвідом служіння у Донецькому екзархаті під час війни.

«Бути братом» – тема останньої науки цього дня. Реколектант наголосив, що Бог – перший і найближчий брат кожного з нас, адже Він присутній з нами не лише, коли у нас труднощі і проблеми, а й коли спокійно і все добре. У контексті цієї теми владика Максим поділився також власним життєвим досвідом.