Бути дружиною священника
Сьогодні до семінарії завітала п. Ірина Ґаладза на зустріч з семінаристами та їхніми майбутніми дружинами.
На початку ректор семінарії, о. д-р. Ігор Бойко, представив добродійку, адже за плечима у неї великий досвід різної праці та служіння, зокрема, як їмості.
Розповідь про своє особливе служіння п. Ірина розпочала з дитинства, адже ще тоді бачила приклад життя у священичій родині.
Однак, на подружнє життя сім’ї Ірини та о. Романа випало багато особливостей, адже отець був одним з перших, яких висвятили одруженими, а це на той час було ризиком. Також труднощі були на початку служіння, яке почалось поблизу Торонто з 12 родин прихожан, а згодом в іншому місці з 6 родин, коли постало питання землі для церкви та її будівництва. У всіх складних моментах п. Ірина завдячує Богу за чуда. Як і у випадку побудови церкви, адже про цей проект дізнався директор архітектурного університету, який і допоміг на початковому етапі, хоча сам він не був греко-католиком, але цікавився дерев’яною архітектурою Європи.
Також за словами їмості саме піст і молитва сформували живу парафію, де важливою є присутність цілої священичої родини у парафіяльному житті, не тільки на молитві, але також і на трапезі та інших заходах.
Важливою думкою, якою поділилась добродійка, це тема виховання дітей, адже сама є педагогом та має 6 дітей. За її словами, діти повинні розуміти важливість їхньої участі на Літургії хоча б раз на тиждень, і це не тому, що вони з священичої родини, а тому, що вони християни.
На завершення зустрічі семінарист 5-го курсу Назар Токар від цілої семінарійної спільноти висловив подяку у віршованій формі для п. Ірини Ґаладзи.
