Звертаючись до семінаристів, владика Ігор вказав на важливість мудро та вміло використовувати час для духовного дозрівання та наукового зросту. Зокрема для цього, як підкреслив владика, необхідно систематизувати свій час та трудитися в поті чола - Nulla dies sine linea (лат. «жодного дня без рядка (праці)).
Окрім цього, владика Ігор додав, що варто стежити за станом нашого сумління, щоб завжди бути готовим стати перед Богом. «Довіряймо Богові наше життя та дякуймо за всі добродійства, які Він вчинив для нас, та молімось за те, щоб Господь поклав край війні».
Відтак владика побажав браттям-семінаристам успіхів у навчанні та духовному житті. «Гідно використовуйте час для навчання, підтримуйте дисципліну та довіртеся Божому Провидінню».
По завершені Божественної Літургії було зачитано дві Митрополичі грамоти. Перша була з вітаннями о.д-ру Івану Дулибі, духівнику семінарії, з нагоди десятої річниці його священичих свячень, грамота також надала право о. Івану носити жовтий нагрудний хрест. Друга грамота адресувалася пані Людмилі та пану Олександру Чернявським, садівникам семінарійного саду, й виражала їм подяку за їх плідну працю.
Відтак ректор семінарії, о. д-р. Ігор Бойко, подякував митрополиту за молитву та благословення на початок нового навчального року.
Опісля інавґураційних урочистостей владика Ігор здійснив чин освячення кімнати-музею о. Олександра Бучинського та його родини, а після фуршету відбулася конференція, присвячена особі отця Олександра. Постать цього отця є непересічною, адже він плідно працював на душпастирській ниві та, зокрема, у Львівській Духовній Семінарії, будучи її ректором у 1883-1893 рр.
Більше фото можна переглянути тут
