До уваги тих студентів, які вступили на перший курс Семінарії!

Згідно умов вступу до Львівської Духовної Семінарії Святого Духа УГКЦ Вам необхідно обов’язково з’явитися для проходження практики у наступному порядку:

Перший заїзд; термін практики 17.06.2019 р. по 20.06.2022 р.

Андрусейко Андрій
Барон Орест
Гаврецький Максим
Герасим Назар
Гілецький Іван
Демко Віталій
Дмитрів Святослав

Другий заїзд; термін практики 21.06.2022 р. по 24.06.2022 р.

Зозуля Денис
Каспер Ярослав
Коваль Богдан
Коваль Назар
Кожак Маркіян
Левус Андрій
Лемма Йоханес
Лозинський Олег

Третій заїзд; термін практики 25.06.2022 р. по 28.06.2022 р.

Медвідь Роман
Остапишин Любомир
Пемпусь Назар
Пігій Віталій
Прокіпчук Павло
Погоріло Роман
Пурський Святослав

Четвертий заїзд; термін практики 29.06.2022 р. по 03.07.2022 р.

Рудько Тарас
Руміж Микола
Саквук Любомир
Семенів Віталій
Сухий Олег
Теплишин Олег
Ходинчак Григорій
Цар Святослав

Заїзд на практику відбувається до 9:00 год. ранку у вищезазначений термін за адресою Семінарії: вул. Шевченка, 188 у смт. Рудно. Для відпрацювання практики слід взяти наступні особисті речі: робочий одяг, засоби особистої гігієни, комплект постільної білизни, молитовник, молитвослов.

Декого із п`ятикурсників, які належать до Львівської Архиєпархії, і брата шостого курсу з Бучацької єпархії Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор (Возьняк) 11 червня 2022 р. Б. рукоположив у піддиякони. Уже не перший рік триває традиція, що на Вечірні свята Зіслання Святого Духа брати удостоюються першого ступеня священства. 

З благоговінням кандидати на піддияконів вслухалися у слова посвячення. У них Боже покликання нерозривно єдналося з відповідальним служінням у цьому чині кожного з них. Після Вечірні піддиякони подякували Владиці Ігорю за цей дар, який його руками уділив їм Святий Дух, і як людину глибокого молитовного життя просили молитися за них.

З подячним словом виступив і отець-ректор Ігор Бойко. Він звернувся не лише до Владики Ігоря, не лише до новопоставлених піддияконів, а й до священиків, які протягом цього навчального року в стінах Духовної Семінарії виконували служіння сповідників. Бо Зіслання Святого Духа – це також підбиття підсумків навчального року і початок вакацій для семінаристів.

Більше фото можна переглянути тут

Місійні поїздки на Схід України стали невід’ємною традицією семінарійного служіння, що плекалось роками. Цьогоріч, у контексті повномасштабної війни проти російського агресора, братія не могла порушити принципу праці для потребуючих. Тож зі стін Львівської Духовної Семінарії Святого Духа вирушили делегації студентів на поміч відразу декількох напрямів.

«Члени нашої організації радо відгукнулись на потребу відвідати геть різні куточки нашої Батьківщини. Зокрема брати О. Борняк та С. Зелінський відвідали с. Чуднів; С. Бронецький завітав до м. Кам'янське; Брати Б. Мунжов, І. Іванович, Ю. Бабенчук були у смт. Вакуленчук; Група братчиків з Т. Котлінський, Д. Лучканін, Ю. Єлізаров відвідали м. Умань; Остання група відчайдух, серед яких І. Паньків, Р. Ярема, О. Бедрій, М. Сольський та Я. Пузич прибули до фронтового Харківа», – зазначив бр. Максим, відповідальний у справах місійної діяльності Братства Введення в Храм Пресвятої Богородиці.

Очевидно, що найбільш небезпечним місцем служіння був Харківський напрям. Тут братія разом з Єпископом Василієм (Тучапцем) займалась гуманітарною допомогою у найбільш постраждалому в місті спальному районі «Салтівка»; служінням при храмі Св. Миколая, який розташований за 4 кілометри від сірої зони; передала допомогу бійцям спецпідрозділу «Kraken Азов», а також виїздила на Пасхальні служіння до області. До прикладу, на Празник Воскресіння бр. Ростислав Ярема відвідав українських воїнів у Богодухові, а бр. Іларіон Паньків разом з о. Андрієм Насінником поїхали у небезпечну дорогу Ізюмського напряму, де послужили християнам, що через війну лишились без жодної пастирської опіки, відвідали ранених у шпиталях та позиції українських захисників.

Непросте це завдання. Але, за словами реколектанта, в нашому духовному житті загалом і у священичому служінні зокрема легко не буває. Звісно, людина може шукати легких шляхів. Не застрахований від цього і священик. Один може часто служити Утрені, Вечірні, Літургії, активно проводити катехизацію. Інший, аби виконати обов’язок, зупиниться лише на відправі Літургії в неділю. Оцей другий варіант о. Микола назвав погибеллю.

Якщо людині щось просто так прийшло, вона не оцінить. Завжди потрібні зусилля. «Від них можна втекти, але чи можна таке життя назвати нормальним?» - поставив риторичне запитання реколектант.

Бог нам дає багато дарів. І всі вони для того, щоб ділитися з іншими їм на збудування. Священство серед них займає особливе місце, і його обов’язки не можна виконувати абияк. Отець Микола нагадав, що на священика люди завжди дивляться, очікуючи від нього чогось вищого. Священик з одного боку така сама людина, як і інші: з руками, ногами, головою… Однак якщо він стане поводитись як пересічна людина у світі, світські люди стануть ще гіршими. Бо дивляться вони на священика, як на того, хто ближче до Христа, як на того, від кого можна щось перейняти.

І щоб інші могли від нас переймати добро, ми цим добром самі повинні наповнюватись. Навчаючись, перебуваючи у спільноті, будуючи стосунки з іншими людьми, відгукуючись на Божі запрошення до різного служіння. Як зазначив реколектант, у нашому житті немає випадкових подій і випадкових людей. Всіх їх Бог для чогось посилає. А ми повинні ставити собі запитання: «Що я можу дати людині, яка поряд зі мною?»

«Особливість людей і обставин – не від них самих, а від нашого сприйняття», - висловив думку о. Микола. І протягом дня духовної віднови намагався неодноразово донести, що хоч і можуть вони нам не подобатися, ми можемо бунтувати проти них, однак завжди слід задумуватись над тим, до чого Бог нас кличе через цих людей чи ці обставини. А слухати Його заклик – зажди найкраще для нас.

Як підсумок духовних наук о. Микола побажав семінаристам не боятися випробувань, які у їхньому житті будуть щораз складнішими, постійно бути задіяними у чомусь доброму, щоб не залишалося часу на погане, і не втрачати можливостей з того, що пропонує Бог. 

Більше фото можна переглянути тут