Close

Ще не зареєстровані?Зареєструватися на сайті.

lock and key

Ввійти на сайт Львівської Духовної Семінарії

Account Login

Йоанівський корпус

1)Структура Йоана

Пролог. Вступ до земного життя втіленого Слова. (1:1-18)

Ч. І. Книга Знамень (Слово відкриває себе світу і «своїм», але вони не приймають Його) (1:19-12:50).

1. Перші дні одкровення Ісуса учням під різними титулами (1:19-2:11).

2. Від першого до другого чуда в Кані; тема заміщення і різних реакцій на Ісуса (глави 2-4): перетворення води на вино, очищення Храму, Никодим, самарянка, зцілення сина царедворця.

Воскресіння Лазаря і наступні події (глави 11-12):

Лазар піднятий/воскрешений до життя;

синедріон засуджує Ісуса на смерть; сестра Лазаря Марія намащує (виливає) Ісуса перед смертю;

вхід в Єрусалим; 

кінець суспільного служіння і настання години, про яку свідчить прихід язичників.

Ч. ІІ. Книга Слави. (13:1-20:31)

Тим хто Його приймає,  Слово показує Свою славу, повертаючись до Отця через смерть, воскресіння і вознесіння.

Слово повністю прославлене і передає Дух життя.

Остання вечеря і остання промова

(глави 13-17).

а) Остання вечеря (глава 13): трапеза, обмивання ніг, зрада Юди, вступ до промови (заповідь любові, пророцтво про зречення Петра);

Остання вечеря і остання промова (глави 13-17).

б) Остання промова Ісуса (глави 14-17): Розділ перший (глава 14): відхід Ісуса, божественне перебування, Параклет.

Розділ другий (глави 15-16): виноградна лоза і гілки, ненависть світу, свідоцтво Параклета, повторення тем першого розділу.

Розділ третій (глава 17): «Архиєрейська молитва».

Страсті і смерть Ісуса (глави 18-19)

3. Воскресіння (20:1-29): чотири сцени в Єрусалимі (дві – біля гробниці, дві – в кімнаті);

Підсумок Євангелія (20:30-31). Виклад мети написання.

Епілог. З’ява воскреслого Ісуса в Галилеї; Другий підсумок(21:1-25)

2)Знаки в Йоана (ерґон, сімейон)

А.Сім знаків у Йоана:

1)Перший знак – переміна води на вино в Кані (2:1–11) представляє заміщення єврейських церемоніяльних омивань та символізує повністю творчу та переображуючу діяльність Ісуса.

2)Другий знак – зцілення сина царського урядовця (4:46– 54) на відстані тільки завдяки слову, вказує на силу Ісусового життєдайного слова. Ця тема розвинена у всіх наступних знаках.

3)Третій знак – зцілення паралітика при Витезді в Йо 5 продовжує тему води, яка дає новизну життя. В попередній главі Ісус обіцяв самарянці живу воду, яка тече в життя вічне – символ одкровення, яке приніс Ісус. Тут життєдайне слово Ісуса заміняє воду басейну, яка не може дарувати життя.

4);5) Йоана 6 містить два знаки – помноження хлібів та ходження Ісусом по воді Галилейського озера.

Ці знаки пов'язані так само, як манна з переходом через Червоне море в Пасхальних наративах й символізують новий вихід.

Помноження хлібів також має подальші глибші інтерпретації для читача: спочатку хліб життя (як фігура) означає Боже одкровення в Ісусі, а далі Євхаристію.

6)Після серії діалогів Ісуса з представниками єврейської влади на святі Кучок (Йо 7-8) слідує шостий знак в Йо 9 – зцілення сліпородженого. Це чудо є наративною  ілюстрацією теми конфлікту в двох попередніх главах та проголошує тріумф світла над темрявою, оскільки Ісус є представлений як Світло світу.

7) Сьомий знак – Восресіння Лазаря в Йо 11 – кульмінація знаків. Лазар представлений як символ справжнього життя, котре Ісус – Воскресіння і Життя – який тепер за іронією страчений через те, що подарував Лазареві життя – дасть  усім, які увірують у Нього, після того як Він воскресне з мертвих.

Б.Вісім знаків у Йоана:

1.Перше чудо Ісуса у Кані Галилейській (2,1-12)

2.Оздоровлення сина цісарського урядовця (4,43-54)

3.Оздоровлення недужого при Витезді (5,1-15)

4.Ісус помножує хліби (6,1-15) Ісус ходить по воді (6,16-21)

5.Чудесне оздоровлення сліпонародженого (9,1-49)

6.Воскресіння Лазаря (11,1-44)

7.Розп'яття Ісуса (19)

8. Воскресіння 24 = нове творіння

3)Єврейські свята та їх заміщення Христом

Старозавітні свята і їх заміщення; теми життя і світла (глави 5-10). Тема життя: глави 5-7; Тема світла: глави 8-10.

Найважливішою є тема Юдейських свят - те, що говорить і робить Ісус в часі кожного  з них, обігрує і в якійсь мірі.

Субота: Ісус - новий Мойсей - заміщає припис про відпочинок в суботу (5:1-47);

Хоча люди не повинні працювати в Суботу, Бог продовжує діяти і в цей день. Бог — Отець Ісуса, який дав Йому владу над життям і смертю. Юдеї добре розуміють претензії Ісуса:

 «За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його - не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові.» (5:18)

Пасха: Хліб життя (мудрість одкровення і Євхаристія) замінює манну (6: 1-71);

Поєднання чудесної появи їжі з ходженням Ісуса по воді перегукується з чудесами Мойсея в часі Виходу  після першої Пасхи (Червоне море, манна).

Шемрання народу (6:41) повторює шемрання Ізраїлю в часі подорожей пустелею (Вих 16:2,8). Ісус прийшов не для втамування земного голоду, але, щоб дати хліб, який буде живити людей для життя вічного.

По-перше, в Йо 6:35-51 Ісус названий Хлібом життя в тому сенсі, що Його одкровення складає «навчання Богом» (6:45), і кожен, хто вірує в Сина, той має життя вічне.

Лексика фрази «Я - хліб життя. Хто приходить до мене - не голодуватиме; хто в мене вірує - не матиме спраги ніколи» перегукується з обіцянкою Божої Мудрості в Сир 24:21.

По-друге, в Йо 6:51-58 Ісус названий їжею в іншому сенсі, оскільки кожен буде їсти Його плоть і пити Його кров, щоб мати життя вічне.

Тут повторюються теми 6:35-51а, але тепер мовою, що нагадує про євхаристію.

Можливо слова в Йо 6:51б (І хліб, що його я дам, це - тіло моє за життя світу.) є Йоановою євхаристійною формулою, яку можна порівняти з «Це тіло Моє, що за вас віддається» в Лк 22:19; 1 Кор 11:24.

В цілому дві частини мови Ісуса в Йо 6 відкривають, що Ісус живить своїх прихильників через одкровення і свою євхаристійну плоть і кров.

Кущі: Джерело живої води і Світло світу замінює церемонії води і світла (глави 7:1-10:21);

В часі цього восьмиденного паломницького свята до Єрусалиму, не тільки відзначався вереснево-жовтневий збір винограду, але і підносилися молитви про дощ.

Щоденна процесія від Силоамського джерела приносила воду для возливань в Храмі, а жіночий двір тоді освітлювався величезними світильниками - таким чином, тут звучать теми води і світла.

Тема заміщення води віднесена до останнього дня свята Кущів в 7:7-39, коли Ісус проголошує, що з Нього (найвірогідніший переклад) потечуть ріки води живої: тобто Дух, який буде отриманий, коли Він буде прославлений (пор. 19:34).

В Йо 8:12-59 зустрічаємо тему заміщення світла: Ісус проголошує себе «Світлом світу».

Йо 9  розповідає про те, як прозрів сліпонароджений.

Мотив «Світла світу» (9:5) і згадка про Силоамську купіль (9:7,11) творить зв'язок зі святом Кущів, через яке Ісус, мабуть, знаходився в Єрусалимі.

Сліпий - більше, ніж конкретна людина. Його образ демострує один з варіантів зустрічі з Ісусом.

Оновлення Храму: Ісус освячується замість вівтаря Храму (10:22-42). Заміщає істотний аспект того чи іншого свята.

Свято світел (Ханука), відзначається в пам'ять освячення вівтаря і відновлення Єрусалимського храму братами Макавеями (164 рік до Хр.)

Тема заміщення: Ісус, стоячи в притворі храму, заявляє, що Він - той, кого Отець освятив і послав у світ (10:36).

 

4) Харктерні риси Єв. Від Йо.

1) Ісусу проголошує себе Тим, Хто Є. (147 раз)

2) Ісус – намет Божий.

3) Говорить про Св. Духа – утішителя.

4) Заповідь любові.

 

5) Символи в книзі Одкровення

1). Космічна символіка – середовища життя людини (море, земля, вода), або елементи космосу (сонце, зірки, небо і т. д).

ЗЕМЛЯ: місцеперебування людини. поганський світ.
НЕБЕСА: місцеперебування Бога, рівень трансцендентності.
ПОВІТРЯ: центр сили; розміщується на півдорозі між людиною і Богом.
МОРЕ: місцеперебування драконів, символ зла (в новому Єрусалимі не буде моря, там буде тільки потік живої води).
ОЗЕРО (ВОГНЕННЕ ТА СІРЧАНЕ): символ Божого покарання.
Космічні КАТАКЛІЗМИ (затемнення сонця, кривавий місяць, падаючі зірки, землетруси): позначають безпосереднє втручання Бога, Вседержителя природи, в людську історію, або тяжкість божественної кари (грім, блискавки, голоси, землетруси – 8:5).
СМЕРТЬ: друга смерть означає вічну смерть, прокляття (на противагу до тілесної, фізичної смерті).
ДІАДЕМА: символ царської влади.
ДОВГІ ШАТИ: часто символ священичої Гідності
ДЕРЕВО ЖИТТЯ: символ найдорогоцінніших дарів Господа.
ЄРУСАЛИМ: символізує Церкву
ПАЛЬМА: символ перемоги
ПЕЧАТЬ: Божественний промисел, доля світу зберігається під найсуворішою таємницею.
ТРУБА: музичний інструмент; її звуки віщують наступ есхатологічних подій (Йоіл 2:1: Мт 24:31
МАННА: означає небесний, або ангельський хліб, це їжа останніх часів.
ВІНЕЦЬ: символ перемоги.
НИВА: есхатологічний дар.
БИЧ: нагадування про Єгипетські терпіння.
ПАХОЩІ: молитви, які творять святі.
БЛУД: символізує ідолопоклонство, перш за все властиве ізраїльському народу, але також і іншим народам.
ВАВИЛОН: символізує головного і постійного противника Бога і Його народу. Вавилон очікує кара і руйнування (Рим); це конкретне втілення сил зла.
ҐОҐ і МАҐОҐ: як і в традиції рабинів, ці персонажі символізують народи, які об'єдналися між собою в боротьбі з Царством Божим та протистоять Церкві в кінці часів.
 

2. Антропоморфічна символіка - використовує елементи, які належать до світу людини (напр. Церква - невіста (12: 1); наречена (22:17)

ЖІНКА: це старозавітний Ізраїль (12:1) та "істинний Ізраїль" Нового Завіту, який включає в себе юдеїв та язичників; прихований натяк на Пресвяту Діву Марію.

СТАРШІ: 24 старці виконують священичу і царську функцію: славлять Бога (4:10; 5:8; 11:16-17, 19: 4); можливо, вони символізують ідеальну Церкву Старого і Нового Завітів (Дванадцять патріархів - засновників колін Ізраїлю та Дванадцять апостолів); можливо, їх число відповідає 24 священичим чинам - 1 Хр 24:1-19 (вони пояснюють священикам їх функції).

 

3. Теріоморфічна символіка взята зі світу тварин (Агнець - Христос (5:6) сатана - дракон (12:3;9;) чотири живі істоти (4:6-8)). 

ВЕРШНИКИ: чотири вершники (Одкр 6) символізують великі лиха, якими пророки погрожують невірним ізраїльтянам (Одкр 6-9):
БІЛИЙ КАМІНЬ або вершник - переможець – Христос або поширення Благої вісті; рудий кінь - внутрішні, громадянські війни; вороний кінь - неврожай; блідий кінь - хвороби.
ТВАРИНИ: чотири тварини (живі істоти) – чотири ангели, які панують над фізичним світом; цифра 4 має космічний сенс.
ТВАРИНИ: Їхні численні очі символізують Універсальне знання й Боже провидіння. Вони поклоняються Богові й прославляють Його за Його діло сотворення. Їхній вигляд (лев, телець, чоловік, орел) відображає те, що у творінні є найбільш благородне, найсильніше, наймудріше й найспритніше.  Починаючи від св. Іринея, християнське Передання бачило в них символи чотирьох Євангелистів
ЗВІР, який виходить з безодні (11:7; гл.13): в історичному плані символізує Римську імперію; в історії спасіння символізує антихриста (у Даниїла звірі символізують імперії; Дан 7:3: чотири звірі виходять з моря; апокриф 4 Езд 10:1: дванадцятикрилий орел, символ Римської імперії, виходить з моря).
ДРАКОН: (Одкр 12:3; Дан 7:7): є втіленням головного ворога Божого - сатани.
ОЧІ: символізують пізнання (4); в Агнця їх сім (5:6).
РІГ: символ могутності; в Агнця їх сім.
4. Хроматична символіка (гр. хрома - колір) - Христос одягнений в шати з різних кольорів (1:14), християни в білих шатах перед троном Бога (7:9)
КОЛЬОРИ: білий колір – символ божественності, радості, чистоти, перемоги, Царства Небесного; чорний - символ смерті; пурпурно-червоний - символ смертовбивства, мучеництва, мученицької крові; червоний (яскраво-рожевий) - символ розкоші і пишноти.
БІЛЕ ВОЛОССЯ: символ вічності (не старість!).
ЗОЛОТИЙ ПОЯС: символізує могутність і царську гідність.
БІЛИЙ КАМІНЬ: (2:17) символізує або спеціальний жетон, який пред'являється при вході в царські палати для участі у зборах, (тут – на небеса), або талісман, або ж виправдувальний вирок суду.
ТИСЯЧОЛІТТЯ: вказівка на повноту, досконалість, характерну для Господа, на противагу до обмеженості людського віку; Тисячолітній період зображує те трансцендентне начало, яке вилилося в історію спасіння завдяки зіткненню з Богом і Христом. "Тисячолітнє Царство" позначає земну фазу Царства Божого від воскресіння Ісуса (від падіння Риму) до явління Христа (Одкр 20:11 і наст.)Як і інші числа в Одкр., 1000 років не можна розуміти буквально – вони символізують довгий період часу між зв’язанням сатани (символ Христової перемоги/воскресіння над смертю та силами зла) та кінцем світу.

 

4) Числа:

4 - прикмета створеного світу (чотири частини світу, чотири напрямки, чотири вітри);
7 символізує завершеність, повноту, досконалість, вказує на священні явління, божественну досконалість;
6 (сім мінус один) - недосконалість; число 3 вказує на повноту.
Три з половиною і дроби з трійкою в знаменнику (один на три) означають недосконалість, страждання, час випробувань і страждань. Та ж ідея може бути виражена і по-іншому: сезон, два з половиною сезони; три з половиною роки, або 42 місяці, або 1260 днів.
10 позначає деяку кількість; число 12 характеризує боговибраний народ; 1 000 позначає безліч, велику кількість; 144 000 – 12 в квадраті x 1 000 - позначає безліч обраних, новий Ізраїль, народ Божий; 666 або 616 (Одкр 13. 18) означає Нерона.
12 ЗІРОК - це 12 колін Ізраїля, засновники кожного роду уподібнені до зірок; це і Дванадцять апостолів, основа Церкви.
ДУХИ: сім духів Господніх. В 1:4: Дух Господній семиформний; в 4:5 – стосується теж до Іс 11:2+ «семиформного» Духа, – йдеться тут про «ангелів Обличчя» (пор. 3:1; 8:2; Тов 12:15), які стоять перед Богом і є його посланцями (пор. Зах 4:10; Од 5:6; Тов 12:14; Лк 1:26 і т.д.).

 

6) Послання до семи Церков

1)Ефеська церква (2:1-7) – в найважливішому місті Малої Азії. Незримо присутній серед свого народу, Христос дорікає їй, що в ній охолола її перша любов. Тим, хто перемагає спокуси, він обіцяє дати «їсти від дерева життя» (2:7). Обіцянка «їсти від дерева життя» (2:7) може відображати факт що грандіозний храм Артеміди Ефеської (одне з семи чудес світу), був збудований на основі примітивного дерев’яного святилища, а його подвір’я було місцем прихистку.

2) Церква в Смирні (2:8-11). Як переможець смерті, Христос закликає церкву в Смирні (місто, де жило багато юдеїв) зберігати вірність під час гоніння, організованого «синагогою сатани» (2:9), та обіцяє переможцеві визволення від другої смерті. Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих вас диявол у темницю, щоб випробувати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя (2:10). Образ корони чи вінця життя міг виникнути через те, що чудові будинки Смирни вінцем піднімались до вершини гори Пагус.

3) Пергамська церква (2:12-17). Як той хто має меч, Христос попереджає церкву Пергаму (міста, яке було одним з центрів ідолопоклонства) про присутність в її середовищі єретиків- николаїтів. Він, однак, обіцяє дати переможним «сокровенної манни», та таємничий «білий камінь» (можливо, своєрідний пропуск на месіанський бенкет). Пергам названий місцем «престолу сатани», можливо тому, що місто було основним центром імперського культу в Малій Азії: храм на честь Риму (стояв від 195 році до Хр.), та храм обожествленного Цезаря (збудований в 29 році до Хр. на знак подяки Августові).

4) Церква в Тіятирах (2:18-29). Як Син Божий, Христос проголошує суд на жінку «Єзавель, яка називає себе пророком» (2:20) та навчає не брати участь в ідолопоклонницьких трапезах, спонсорованих місцевими торговими гільдіями. Переможному Він дасть розділити з Ним  владу над язичниками та «зірку досвітню» (2:28).

5) Церква в Сардах (3:1-6). Як джерело і сторож духовного життя, Христос попереджає церкву в Сардах (міста, відомого своєю розкішшю і розбещеністю) про близьку духовну смерть, але обіцяє: «Хто переможний - він одягнеться в одежі білі, і вже не викреслю імени його з книги життя, і визнаю ім'я його перед Отцем моїм і перед ангелами його». Попередження місту «Коли ж не чуватимеш, на тебе найду, як злодій, і ніяк не знатимеш, котрої години найду на тебе» (3:3), може відобраажати його історію, яке двічі несподівано захопили вороги.

6) Філадельфійська церква (3:7-13). Як справжній управитель в домі Божому, Христос оголошує про право християн Філадельфії (невеликого містечка в Лідії) на членство в Божій сім'ї, незважаючи на юдейську опозицію. Він обіцяє: «Хто переможний, зроблю його стовпом у храмі Бога мого, і звідти він не вийде більше; і напишу на ньому ім'я Бога мого й ім'я міста Бога мого, нового Єрусалиму, шо сходить з неба, від Бога мого, й ім'я моє нове». Причиною обіцянки нового імені могло стати те, що назва міста змінювалася кілька разів (Неокесарія, Флавія).

7) Лаодикійська церква (3:14-22). Христос оскаржує церкву (гордого і багатого міста біля Колосів) за літепність та самовдоволеність. Він попереджує про кару, але закликає їх до покаяння, щоби вони могли брати участь в радісному месіянському бенкеті в майбутньому віці та могли разом з Ним сидіти на царському престолі. Образ непотрібної теплої води, яку виплюнуть (3:16), міг бути використаний в цьому листі з огляду на контраст з гарячими джерелами в околицях Ієраполіса та холодними джералами питної води в Колосах. Загальний сенс послання яке обєднує усі  листи й відображає тему наступної частини книги – залишатися непохитними та не йти на компроміси зі злом. Оптимістичні обіцянки «переможному» в кінці кожного листа відображають ціль заохоти, яка властива для апокаліптичної літератури.

 

7) Структура Одкровення

І. Пролог: 1:1–3 «…і він показав, пославши через свого ангела, слузі своєму Йоанові, який засвідчив Слово Боже і свідчення Ісуса Христа, що він бачив» (1:1-2) «Блажен, хто читає і ті, котрі слухають слів цього пророцтва і додержують написаного в ньому, бо час близько» (1:3) (Подібність з епілогом).

ІІ. Листи до сімох церков: 1:4–3:22

1:4–8: Вступна формула, славослов’я, обіцянки та Божа відповідь.

1 :9–20: Вступне видіння.

2 :1–3:22: Сім листів.

ІІІ. Частина I Одкровення: 4:1–11:19. 4:1–5:14: Видіния небесного престолу: Сидячий на престолі та Агнець. 6:1–8:1: Сім печатей. 8:2–11:19: Сім сурем.

IV. Частина II Одкровення: 12:1–22:5. 12:1–14:20: Видіння дракона, звірів та Агнця 15:1–16:21: Сім кар і сім чаш. 17:1–19:10: Суд над Вавилоном, Великою Блудницею. 19:11–22:5: Перемога Христа та кінець часу.

V. Епілог 22:6–21. «І я, Йоан – той, хто бачив це і чув» (22:8)   «Свідчу я коджному, хто чує пророцтво книги цієї: якщо хто приложить до них, приложить Бог на нього кари, які записані у цій книзі» (22:18) «Благодать Господа з усіма святими» (22:21)

 

8) Структура 1 Йо.

І. Пролог: 1:1–4

«ось та звістка» 1:5 - відділяє пролог від 1 частини

ІІ. Частина 1 Бог є світло й ми повинні ходити в світлі: 1:5–3:10

«бо це та звістка» 3:11 - відділяє першу і другу частину

ІІІ. Частина 2 Живіть як діти Бога любові: 3:11–5:12

«Я вам писав це» 5:13 - пояснення написання послання

ІV. Закінчення: 5:13–21           

 

9) 7 разів «Я Є» - що значить

Я є Хліб Життя Ἐγώ εἰμι ὁ ἄρτος τῆς ζωῆς·(6:35)
Я є Світло Світу Ἐγώ εἰμι τὸ φῶς τοῦ κόσμου (8:12)
Я є Двері для овець ἐγώ εἰμι ἡ θύρα τῶν προβάτων (10:7)
Я є Добрий Пастир Ἐγώ εἰμι ὁ ποιμὴν ὁ καλός· (10:11)
Я є Воскресіння і Життя Ἐγώ εἰμι ἡ ἀνάστασις καὶ ἡ ζωή· (11:25)
Я є дорога, Правда і Життя Ἐγώ εἰμι ἡ ὁδὸς καὶ ἡ ἀλήθεια καὶ ἡ ζωή· (14:6)
Я є Виноградна правдива, ви – гілки.Ἐγώ εἰμι ἡ ἄμπελος ἡ ἀληθινή, ὑμεῖς τὰ κλήματα  (15:1,5)

 

10) Остання промова Ісуса

Гл 17 (3-й розділ ОП) – Архиєрейська молитва

Йо 17:1-8 Ісус молиться про про прославу, тобто, щоб Син міг належно прославити Отця.

Йо 17:9-19 Ісус молиться за тих, кого Отець йому дарував, щоб Отець їх зберіг в Його ім’я від злого.

В Йо 17:20-26 Ісус молиться за тих хто повірив в Нього через слово учнів. Це молитва про єдність, яка буде переконливою для світу.