Close

Ще не зареєстровані?Зареєструватися на сайті.

lock and key

Ввійти на сайт Львівської Духовної Семінарії

Account Login

Молодь пройшлася шляхом Митрополита Андрея в засніжених Карпатах

Понеділок, 25 Січень 2016 р. Б.

Відбулася перша у цьому році Молодіжна еко-патріотична проща!

16-го січня 2016 р.Б. студенти Львівської (приємно, що в т.ч. брати із підготовчого курсу!) і Дрогобицької семінарій, а також духовно-патріотична молодь повернулися із еко-патріотичної прощі, що пролягала Сколівськими Бескидами. Прочан в кількості понад двадцять осіб радо вітали й гостинно приймали греко-католицькі громади і парохи Славська, Тарнавки, Лавочного і Хітаря, де у свій час неодноразово перебував наш славний Митрополит Андрей Шептицький. Місцеві священики й миряни ділилися відомостями про відповідні факти з життя і служіння Митрополита, демонструючи, при цьому, цікаві історичні джерела (зокрема – світлини, богослужбові книги, документи, і навіть горне сідалище з церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці, на якому вірні бойки несли владику у 1926 році). Неабияк запам’яталася й зворушлива пісенька дітей з парафії с.Хітар, присвячена Праведному Слузі Божому Андрею Шептицькому. Богом дана казкова гірська природа теж щиро вітала молодих прочан чистим повітрям, різноманітними піснеспівами пташок і своїми чудесними пейзажами зимових гір, дерев, річок…

Відгуки наших прочан підтверджують важливість цієї еко-патріотичної прощі, втілення її цілей і завдань:

- «Христос Рождається !
Цю прощу сміло можна назвати такою, що її провідником був сам Андрей Шептицький!  І неважливо, що він ходив Карпатами майже століття тому, проте дух та відчуття залишились. За складністю - "лайт", проте хороша розгрузка після різдвяних свят. Неабиякі враження від ялинок, які начебто притрушені мукою та цукровою пудрою, білосніжною дорогою, яка стелилась від самого Славська і немов з ковроліну зроблена, від красивих та старих церковець, які аж кликали завітати до них, привітних людей, котрі з радістю нас зустрічали та приймали у себе вдома. Кожен, хто долучився до цієї прощі - був посланий Богом, аби дізнатись щось нове, відкрити для себе "людину просту", чи просто на день "загубитись" серед карпатської краси. Сподіваюсь, що усі щирі молитви почуті і кожному станеться по Його волі.
Дякую!» (Алінка Гамота, 17.01.2016)

- «Все було чудово ! Для  себе  зрозумів те, що такі кілометражі я долати не готовий, і для мандрівок горами потрібно мати краще, надійніше взуття. А взагалі мене цікавлять подорожі по  цікавим  місцям України: історія, звичаї, традиції... краю.»
(Роман Стефанишин, 17.01.2016)

- «Дуже велике дякую за цей день. Вперше впродовж життя мав можливість побачити засніжені Карпати взимку. Хоча я не зміг доєднатися до прощі в п’ятницю, однак суботи вистачило, щоб хоч трішки познайомитися з гарними людьми, котрі запропонують допомогу в будь - яку мить. У Львові цього братерства не помічаєш... А невеличкий колектив прощі більш згуртований... Цікаво було дізнатися про два місіонерські візити митрополита Андрея Шептицького у селища Сколівського району, про його чування з місцевою громадою.
Велике дякую отцям-парохам, що супроводжували прощу, громаду, що пригощала нас у селищі, подарувавши вогник тепла. Враження залишаться, світлини не зникнуть. Дякую за чудовий день.»
(Бачинський Юрій, 17.01.2016)

- «Проща вдалась на славу Божу, дякую усім хто спричинився до цього всього!)))
Потрапити на прощу мабуть не завжди легко, адже не раз для кожного випадають певні перешкоди, спокуси...  У кожного прочанина своя історія про те, як і звідкіля дізнався про еко-прощу, а як потрапив :)
Попри все, панувала дуже гарна атмосфера наших прочан, яка була наповнена дружнім, веселим та молитовним настроєм.
Іти сніговою дорогою одне задоволення, а в пам’яті закарбувались неймовірної краси засніжені гірські шляхи.
Ця проща додала мені наснаги далі працювати, жити. Дала перепочинок, душевну рівновагу. Дякую всім за спільно проведений час! Дивовижний час прощі минув, але спогади залишились назавжди»
(Іванка Сідельник, 17.01.2016)

- «Я дуже рада, що взяла участь у прощі. Хороша організація, чудова атмосфера, багата духовна пожива. Пізнання минулого великих подвижників є дуже важливим для кожного народу. Ми, українці, маємо безцінний дар від Бога – людину, яка діяльністю на славу Божу та для добра людей стала відомою далеко за межі України. Дякую організаторам за хорошу і таку актуальну ідею прощі - пройтися слідами Андрея Шептицького»
(Марічка Сохацька, 18.01.2016) 

- «Дякую всім учасникам прощі за чудові два дні проведені з вами, за неймовірно гарну компанію, веселий настрій та купу приємних вражень) Ні на мить не шкодую, що провів з вами ці дні) Щиро вдячний за чудово проведений час з молитвою!)))» (Павло Бойко, 18.01.2016)

- «Дякую за нагоду отримати досвід першої прощі в моєму житті. Наразі ще вповні не усвідомив значення для себе прощі як такої, але це добра нагода спілкування, нових знайомств, відкриття світу інших людей. Перші враження після більш тісного спілкування змінюються і часто з подивом бачиш глибину звичайних на вигляд хлопця чи дівчини…
Цікавим є досвід знайомств із сільськими священиками, їх рідними. Служіння на селах, в "глибинці", ставить перед ними дещо інші вимоги, ніж перед міськими "колегами". Гадаю, для них, як і для нас,"міських" прочан, корисним є спілкування, особливо ж при сповіді.
Запам'ятались розповіді про візитації митрополита Андрея, надто ж справляють враження оповідки про окремі епізоди тих подій, у яких в повноті проявляється велич постаті митрополита та відданість простого народу своїй Церкві, його жертовність у боротьбі за право будувати "рідну хату".
Корисним є досвід пішої мандрівки, перебування в незвичних, некомфортних умовах. Своєрідний гарт тіла та духу.
По-новому пережив літургію, молитви, панахиду. Надходить якесь глибше розуміння їх змісту, призначення, необхідності для людства та довкілля, особистого умиротворення.
Окремо про коляду... В житті так багато не колядував за один день... Це як біатлон, де замість стрільби присутні коляда та молитва. Вивчаєш коляди, зачинаєш їх цінувати, навіть просто призвичаюєшся. Десь отак...
Зрозумів, яких глибини бачення, такту, внутрішньої організованості вимагає проща від керівника групи, особливо ж у духовних питаннях. Дякую за труд усіх, хто долучився до організації та проведення такої прощі. Це цікаві і надзвичайно потрібні заходи. Всього доброго і до зустрічі»
(Олександр Репецький, 19.01.2016)

- «Було дуже цікаво пройти шляхом митрополита Андрея, відвідати храми, в яких він молився, насолодитись красою зимових Карпат. Славське, Тарнавка, Лавочне, Кальне, Хітар... Неймовірної краси природа, намолені церкви, гостинні жителі. У чудовій компанії, з молитвою на устах ця подорож перетворилась на цікаву пригоду. Дякую Богу та всім учасникам за гарно проведений час»
(Василь Салій, 20.01.2016)

- «Кожна еко-патріотична проща є по-своєму особлива і незабутня. Не стала винятком і дана проща – слідами Шептицького. Найперше це була чудова можливість присвятити час для Бога, на молитву та роздуми над своїм життям, а також нагода почути і збагнути, чого Бог очікує від мене. Також це була прекрасна можливість побачити своїх знайомих, як теж і познайомитись з новими друзями, сповненими надій, та набратись від них позитиву.
Мабуть, завжди буду згадувати про вечірню і коляду в електричці; про теплий прийом місцевих парохів і їхніх парафіян; про невимовну красу наших карпатських гір; таки наш Бог-Унікальний Творець ! Як же ж Він усе прекрасно і досконало сотворив у цьому світі! Словами неможливо описати цю надзвичайну красу, її потрібно побачити на власні очі. Звісно запам'яталась вервичка в горах, серед засніжених дерев і полів. А також, на цій прощі особливо згадалося дитинство, і ми, наче маленькі діти бігали, співали, кидались сніжками. Це було щось надзвичайне!
Вкотре дякую всім, хто спричинився до цієї прощі; всім, хто так радо нас приймав та всім учасникам прощі за чудесно проведений час в Божій присутності, молитві та радості!
А найперше, дякую нашому Любому Богові та нашій Небесній Неньці-Пречистій Діві Марії!»
(Галя Лемішко, 20.01.2016)

«Христос Рождається!

БЕЗМЕЖНО ВДЯЧНА за можливість бути учасником цієї прощі, вже давно не відчувала те що відчула разом з усіма вами … Постараюсь дуже коротко описати оті свої відчуття. Для кожної людини проща означає щось своє і невідоме іншим, а одночасно щось близьке і потрібне тобі. Це дні, коли ти стаєш найближче до Бога і найбільше йому довіряєш. Ти не турбуєшся про те, що ти будеш їсти, не турбуєшся, де ночувати, і яка буде погода. Ти просто ці всі проблеми доручаєш Йому, і перебуваєш в Ньому... Це просто незабутні відчуття на все життя, які я пережила, будучи учасником цієї прощі… І це чудово, коли створюють ще й такі мотивуючі моменти, коли ми можемо більше пізнати історію визвольної боротьби нашого народу, вшанувати пам`ять борців, які пожертвували своє земне життя задля нашого вільного майбутнього… Ну і звичайно, що я не зможу передати словами ті відчуття, які переповнювали  мою душу, коли ми проходили тими стежками, якими колись йшов Митрополит Андрей Шептицький, який  жертвенно  служив задля спасіння душ та оборони свого народу… Тому бажаю кожному, хоча б раз побувати на еко - патріотичній прощі, для того щоби впевнитись, що відтепер повинен бути на кожній наступний такій прощі…Хай Бог провадить усіх в організації цих прощ! До наступної зустрічі»
(Юлія Земба, 20.01.2016)

- «Наша проща розпочалась спільною молитвою на вервиці у крипті  собору Юра, після якої прочани поспішили на вокзал. Разом купували квитки, зустрічали інших прочан, шукали свій вагон, місця. Поїзд рушив. Ми грали трішки в різні цікаві ігри, колядували. За вікном засніжені гори. Вийшовши з поїзда, йшли по «білому» Славську до нашої школи. Сніг скрипів під ногами. Довкола  засніжені хатки й доріжки. Навколо біло-біло. І школа. Заходимо, тріпаємось від снігу й колядуємо пану охороннику. Оглядаємо класи й розміщуємось на ночівлю. У школі було доволі тепло. Почаювали, перекусили, познайомились, слухали доповідь брата Сергія про візитації митрополита 90-річної давності і про наш розпорядок на наступний день. Раненько вийшли до церкви. Ще темно надворі, а десь там, під горою, світло в якійсь хаті, і в іншій теж, і ще десь засвітилося. Ми прямуємо дорогою, видно вже церкву. Знайомий священик, розписи. Побачили і помолились біля чудотворної ікони Богородиці. У Славську є традиція під час Служби Божої хлопцям і дівчатам тримати запалені свічки. Урочисто і гарно. Це мені нагадало дітей, яких готую до першої сповіді і Св. Причастя. Добре там... Після Служби Божої поспішаємо назад до школи і вирушаємо  у Лавочне. Сніг скрипить під ногами, а ми прямуємо знайомою ще з літа дорогою до людей, в домівці яких мали молодіжний табір. На подвір’ї разом заколядувати. Засніжені Карпати виглядають несамовито. Наступною нашою зупинкою  була церква у с. Тарнавка, де ми мали Молебень, а опісля отець дозволив зайти у Святилище й торкнутись крісла на якому сидів Митрополит Андрей. Молитва в горах є якоюсь інакшою, ніж звичайно. Може тому, що в горах вище й ближче до  Бога і Він нас краще чує? Далі ми рушили до Лавочного. Місцеві жителі на замерзлому озері виготовляли з льоду хрест на Йорданське водосвяття. Деякі прочани робили ангелів на снігу. А на горбочку церква, каплиця й будиночок пароха та його родини. В отця Олега затишно і тепло, камін, коло якого ми грілись і сушили наші речі. Далі ми поїхали у сусіднє село Хітар, де молились у церкві і слухали пісень, присвячених Шептицькому, які співали дівчата. Опісля мали гостину в плебанії. Так щиро і приємно було. Перекусивши, більшість прочан ішла пішки до с.Лавочне, а інші – добиралися автомобілями. Приїхавши до будинку о.Олега, мали змогу трохи відпочити, посушити взуття, й посидіти в теплі. Там так добре й затишно, дерев'яна кімнатка й камін у ній. Хотіла б там жити... Поспілкувалась з пані Зоряною, дружиною отця, поділились досвідом щодо навчання і катехизації дітей. Тепер з думками про організацію літнього табору для дітей зі с. Лавочного і  дітей з парафії Трійці зі Львова. Було б гарно й весело. Дочекавшись друзів-прочан, усі вирушили в дорогу на залізничну станцію. Спілкувались і з приємністю згадували цю нашу гірську зимову мандрівку, молилися... Прибувши до Львова, зробили біля перону коло і, взявшись за руки, подякували Богові і Богородиці за нашу прощу та її учасників. З радістю і з нетерпінням чекаю наступних еко-патріотичних прощ:)»
(Леся Олійник, 21.01.2016)

- «Цього року я по-новому відкрив для себе величну постать Митрополита Андрея, і ця проща подарувала можливість дізнатися про нього більше, навіть побувати в тих місцях, де Він перебував. Це основна мотивація поїздки у цю прощу. Крім того, я ніколи не бував в горах зимою, тому, подолавши всі перешкоди, вирушив у дорогу. Сподобалося все – надзвичайно весела, цікава і різностороння компанія, дуже цікава та насичена програма, просто неймовірні і фантастичні гірські церкви зі своєю історією, частина якої припала порохом, записана в церковних книгах. Незабутнє знайомство. Аж дух захоплював від гірських краєвидів, як молочні хмари обіймають гори, а ті їх проколюють віковічними смереками, й енергійний потічок, що супроводжував нашу мандрівку. Надзвичайно теплий прийом у школі (Славське) та фантастичні приймання у парафіях і їхні згадки про відвідини Митрополита (квітна тріодь в Славську, горне сідалище в с. Тарнавка, спогади очевидців і світлини в с. Лавочному та с. Хітарі). Думаю, в кожного прочанина залишиться тепла згадка про цю чудову мандрівку. Дуже дякую за організацію цієї прощі, дякую всім прочанам, отцям та їхнім парафіянам»
(Роман Манько, 21.01.2016)

- «15–16 січня 2016 року я вперше був на еко-патріотичній прощі під назвою «Гірськими шляхами Митрополита Андрея: Славське, Тарнавка, Лавочне, Хітар.» Мені ця проща сподобалася, і хоча я був не вперше в цих селах, проте побачив багато чого нового. Мене вразили звичаї прислуговування вівтарної дружини в с. Славське. Також мені сподобалась тепла обстановка в нашій компанії. Я охоче поїду на ще такі самі еко-патріотичні прощі»
(Остап Гоцанюк, 22.01.2016).

З безмежною вдячністю у серці Богові, Богородиці, Митрополитові Андреєві, учасникам цієї «гірської» прощі й усім людям доброї волі, котрі спричинилися до її організації та проведення, а також з вірою в силу спільної молитви бажаю завершити словами зі Святого Письма: «Хай гори принесуть народові мир, і горби – справедливість» (Пс.72:3).

P.S. Деякі відео-матеріяли:

 

 

 

 

 

бр. Сергій Довба,

студент 5-го курсу ЛДС Святого Духа

Slide Shows: 
0