Львівська Духовна Семінарія Святого Духа – це вищий навчально-формаційний заклад Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви, метою якого є формування кандидатів до священства. Отримання філософсько-богословської освіти забезпечується у співпраці з Українським Католицьким Університетом.
Львівська Духовна Семінарія Святого Духа є спадкоємицею Ґенеральної Духовної семінарії, яку заснував австрійський цісар Йосиф ІІ 1783 року. На той час вона була єдиною семінарією Греко – Католицької Церкви, де здобувала богословську освіту та духовну формацію молодь із Галичини, Закарпаття, Пряшівщини, Крижевської єпархії, Семигорода та Хорватії. Першим її ректором був о. Антін Ангелович, котрий пізніше став митрополитом Галицької Митрополії.
На базі Духовної Семінарії у Львові 1929 року було створено Греко-Католицьку Богословську Академію за ініціативою і благословенням митрополита Андрея Шептицького. У 1930 році, коли ректором став Йосиф Сліпий, Семінарія була правдивою кузнею майбутніх священиків і найдорожчою перлиною УГКЦ.
Опісля приходу більшовиків її було закрито. Відновлено Семінарію було 1990 року архиєпископом Володимиром Стернюком. Місцева львівська влада не хотіла віддавати старих приміщень Семінарії на вул. Коперника, оскільки за час підпілля їх віддали у власність Національного Університету ім. Івана Франка. Натомість під Семінарію були виділені приміщення старого літнього піонерського табору в смт. Рудно.
2001 року в рамках візиту в Україну Святіший Отець Іван Павло ІІ благословив наріжний камінь під будівництво комплексу Львівської Духовної Семінарії Святого Духа на вул. Хуторівка. Почато будівництво було в березні 2002 року, а закінчено – у серпні 2005-го. Головним жертводавцем був о. Веренфільд Ван Страатен, засновник організації “Церква в потребі”. Також неабияк допомогли й інші меценати, як з-закордону, так і з України.